розуміти одну з форм міграції, яка не має постійного характеру. p align="justify"> Для класифікації рекреаційної (туристичної) діяльності існують різні підходи. Виходячи з мети і основних мотивів подорожі, американський учений В. Сміт визначає шість категорій туризму:  
 етнічний; 
  культурний; 
  історичний; 
  екологічний; 
  рекреаційний; 
  діловий. 
  Український вчений Н. П. Крачило запропонував дещо іншу класифікацію з шести видів туризму: 
  курортно-лікувальний; 
  культурно-розважальний (туристичні подорожі, що проводяться з метою ознайомлення з історико-культурними, археологічними та архітектурними пам'ятками; відвідування музеїв, картинних галерей, театрів, фестивалів, спортивних змагань та інших об'єктів культури); 
  спортивний; 
  пізнавально-діловий; 
  релігійний; 
  промисловий. 
  Російський учений Н. С. Мироненко поділяє рекреаційну діяльність по головному мотиву на наступні три основних види: 
				
				
				
				
			  лікувальну; 
  оздоровчу та спортивну; 
  пізнавальну (природну, культурно-історичну). 
  Вітчизняний сучасний вчений В. А. Квартальнов, розглядаючи поведінку людини в якості покупця турпродукту, пропонує класифікувати рекреаційну діяльність таким чином: 
  відпочинок, дозвілля, розвага; 
  пізнання; 
  спорт і його супровід; 
  паломництво; 
  ділові цілі; 
  гостьові мети. 
  Китайський учений Ван Ціншеі вважає, що класифікація рекреаційної діяльності повинна бути багаторівневою і грунтуватися на теорії рівнів потреб Абрахама Маслоу. 
  Потреби першого, основного, рівня представлені ландшафтним туризмом, що задовольняє потреби туристів у пізнанні природи і культури. 
  Туристичні потреби другого, підвищеного, рівня, спрямовані на задоволення потреб у розвагах. 
  Третій, спеціальний, рівень туристичної потреби включає милування пам'ятниками культури, курортно-лікувальну діяльність, відпочинок, участь у конференціях, паломництво, наукові експедиції і т. д. При цьому В«історико-культурний фактор є єдиною постійною аттрактивности (привабливості - В. Б.) у всіх трьох рівнях туристичних потреб В». br/> 
 1.3 Соціокультурні особливості сучасного світового туризму 
   Останнім часом туризм отримав значний розвиток і став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу. Швидкому його розвитку сприяє розширення політичних, економічних...