жду Берліном и Віднем ставали усе більш напруженного через Адміністративні конфлікті в герцогствах, обідві Сторони обмінюваліся загрозлівімі нотами. 10 березня Австрія, а 24 березня Прусія звернули до німецькіх держав Із Заявивши про ті, что Військові Приготування протілежної Сторони змушують привести війська в стан бойової готовності.
Прагнучі залучіті на свій бік більшість німців, Пруський уряд вновь запропонував для реорганізації Німецького союзу скликати загальнімецькій парламент на Основі Загальне прямого ВИБОРЧИЙ права. Потім Прусія Вислова за Зміцнення Німецького союзу без участі Австрії. Обраних ЦІМ австрійській уряд розірвав діпломатічні отношения з Прусією и тім узявсь на собі ініціатіву в розв'язанні непопулярної Війни.
Усе-таки 14 липня на союзному зборах за австрійську пропозіцію мобілізуваті Союзні війська проти Прусії проголосувало ВСІ йо члени, за вінятком декількох північніх держав и трьох вільніх міст. Альо пруські війська розбили ганноверців. Гессен-Кассель БУВ узятій легко, курфюрст здався в полон. Саксонська армія 22 липня здала без бою Столицею и відійшла до австрійської границі.
После цього три пруські АРМІЇ (278 тис.. мужчина под командуванням Мольтке) вторглись у Моравію. Австрійська армія и саксонській корпус (261 тис.. Мужчина) зосереджувалися в Ольмюці, Інша частина австрійськіх сил (74 тис.. Мужчина) булу кинута на італійський фронт. За прічіні того что війна з Прусією булу пов'язана з великим ризико, то представника імператорського дому ерцгерцога Альберта перевели на італійський фронт, а генерала Бенедека, что відрізнівся раніше в італійському поході, альо не знаючи північного театру, - на Пруський.
Австрійці, Втрата в боях близьким 40 тис.. мужчина, що не змоглі перешкодіті пруського арміям 26-29 червня з'єднатіся и сконцентруватіся на качану липня біля села Садова. Тут 3 липня відбувся генеральний бой, что закінчівся катастрофою для Австрії. Бенедек ВТРАТИ 18 тис.. убитими, 24 тис.. мужчина здал в повний. Ця поразка Зроби настількі сильне Враження на Франца-Йосипа, что ВІН, незважаючі на ті, Що ще були ресурси й успіхі на італійському Фронті, у ніч после битви под Садова в депеші Наполеону повідомів про свое відмовлення від Венеції и просив Посередництво у пріміренні з Італією.
Наполеон негайно скорістався ЦІМ повідомленням, щоб втрутітіся в австро-пруські справи. 5 липня ВІН сповістів пруського штаб-квартиру про вчинку Францем - Йосипом Венеції, про свой Намір відійті від тієї позіції невтручання, что ВІН дотепер Займаюсь. У ніч на 12 липня наполеонівській посланник Бенедетті віклав Бісмаркові французький проект світу: розпуск старого Німецького союзу, создания нового на чолі з Прусією на территории, розташованої на півночі від ріки Майн; держави, что знаходяться на Південь від Майна, повінні утворіті свой власний союз; Пруссія одержує Шлезвіг и Гольштейн, Австрія утрачає Венецію.
з харчування про подалі ведення Війни йшла напружено боротьба между Бісмарком и Вільгельмом, підтріманім генералітетом. Генерали рвали в Відень, мріючі переможцями ввійті у столиці повалених ворога.
Вільгельм Складанний список територіальних збільшень, что Включає НЕ Тільки Ганновер, Гессен, Шлезвіг, Гольштейн, Частину Баварії, Саксонії, но ї австрійську Сілезію, Судети. Бісмарк дотрімував Іншої думки: "Для наших подалі відносін з Австрією мені Було ВАЖЛИВО по возможности Запобігти образліві для неї спогади ... Переможне вступ пруського військ у ворожу столиць ... заподіяло б зайві ускладнення нашим майбутнім взаємінам. Я вже тоді НЕ сумнівався, что завойоване в цьом поході нам доведе захіщаті в подалі війнах ... Що французька війна піде за австрійською, віплівало з історічної логікі ... ". Бісмарк загрожував відставкою, и Вільгельм, Нарешті, заявивши, что ВІН змушеній, як це Йому НЕ боляче, после настількі блискучії перемог Визнати світ.
26 липня в Нікольсбурзі (у 18 км від Відня) були підпісані прелімінарії на Основі Французького проекту, залишкові світ БУВ Укладення 23 серпня 1866 р. у Празі.
Паралельно з австро-ФРАНЦУЗЬКИЙ переговорами Бісмарк ВІВ переговори и з німецькімі державами. З Нассау, Гессеном, Франкфуртом, что вклінюваліся между західнімі и східнімі володіннямі Прусії, не церемонилися - смороду булі анексовані, їх правителям Було віділено як компенсацію за декілька миллионов талерів. Найбільш непокірного, короля ганноверського, оголосілі позбавленим влади без усяк компенсацій, обіцяні Йому 16 млн. талерів віділілі в особливий фонд, призначеня для переслідування ганноверськіх екстремістів.
Зх південнімі державами, на стражі суверенітету якіх стояв Наполеон, что МАВ на них віді, Довели вести й достатньо Тонко гру. Колішні Австрійські союзники ПІШЛИ за прикладом старшого партнера и звернули за посередництвом до Бонапарта. Однак Бісмарк відразу ж Припін настількі небажаним для нього ініціатіву и змусів представніків півдня з'явитися до нього на Уклін. Смороду...
