VРП1, (1.3)
? П = [(Ц1 - Ц0) х VРП1] - [(С1 - С0) х VРП1], (1.4)
де Ц0 і Ц1 - відповідно ціна виробу до і після зміни
якості;
С0 і С1 - відповідно рівень собівартості виробу до і після
зміни якості;
VВП1 - кількість виробленої продукції підвищеної
якості;
VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за вищенаведеними алгоритмам визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.
Середньозважена ціна розраховується наступним чином:
S (VВПiпл х Цiпл)
Цпл = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ , (1.5)
S VВПiпл
S (VВПiф х Цiпл)
Цф = Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ Вѕ , (1.6)
S VВПiф
Як вказувалося вище, непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск шлюбу веде до підвищення собівартості продукції, зменшенню обсягу товарної продукції, зниження прибутку і рентабельності. Тому в процесі оцінки якості продукції необхідно вивчити динаміку шлюбу за абсолютній сумі і питомій вазі в загальному випуску товарної продукції, визначити втрати від шлюбу, потім необхідно вивчити причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями їх виникнення і центрами відповідальності. p align="justify"> Витрати, пов'язані з контролем і підтвердженням відповідності продукції, спрямовані на забезпечення планованого (погодженого) рівня якості.
Витрати на контроль і підтвердження відповідності продукції визначають розрахунковим методом при проектуванні, організації та технічної підготовки виробництва і відображають в кошторисній або технологічної документації.
Витрати на контроль і підтвердження відповідності продукції переглядаються шляхом прямого обліку за результатами виконання планів заходів (програм) при вдосконаленні систем якості, впровадженні нових засобів вимірювання, контролю, обробки і відображення інформації про якість продукції, а також при підвищення вимог до зниження втрат, пов'язаних з випуском невідповідної продукції [10, с.22].