е метод державного регулювання зовнішньої торгівлі товарами, здійснюваний шляхом введення кількісних обмежень і заборон та обмежень економічного характеру.
Зовнішньоекономічні зв'язки між Росією і Францією регулюються безліччю нормативно - правових актів, до яких відносяться:
. Розпорядження Президента Російської Федерації від 12.10.1992 р №570 - рп «Про офіційне представника Президента Російської Федерації при розгляді Верховною Радою Російської Федерації питання про ратифікацію Договору між Росією і Францією».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 11.11.1992 р №859 «Про укладення між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки Угоди про співробітництво в галузі державних архівів та Угоди про виявлення та повернення архівних документів».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 11.11.1992 р №860 «Про Угоду між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про співробітництво в галузі безпечного знищення ядерної зброї в Росії, а також використання в мирних цілях ядерних матеріалів військового призначення».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 11.01.1993 р №17 «Про залучення французького кредиту для закупівлі зерна».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 14.02.1996 р №143 «Про підписання Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про співробітництво в галузі палива та енергії».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 14.02.1996 р №144 «Про укладення Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 14.02.1996 р №145 «Про укладення Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про співробітництво в галузі інформатизації».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 26.05.1997 р №622 «Про підписання Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про остаточне врегулювання взаємних фінансових і майнових вимог, що виникли до 9 травня 1945».
. Постанова Уряду Російської Федерації від 29.09.1997 р №1261 «Про підписання Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом Французької Республіки про взаємну адміністративну допомогу в запобіганні, розслідуванні та припиненні митних порушень».
. Розпорядження Уряду Російської Федерації від 02.01.1992 р №19 - р «Про Торговий представника у Франції».
. Розпорядження Уряду Російської Федерації від 17.09.1992 р №1731 - р «Про стажування працівників Адміністрації Президента та Апарату Уряду Російської Федерації в Національній школі управління (Франція)» і т.д.
У висновку можна відзначити, що, незважаючи на успіхи нормативно - правового регулювання зовнішньоекономічних зв'язків Російської Федерації, в тому числі і з Францією, систематизація правової основи встановлення і здійснення таких взаємодій реалізується уривками і ще далека від завершення.
.3 Історія та сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків Росії і Франції
Франція завжди входила в число активних торгових партнерів Росії. Довголітні контакти між російськими та французькими фірмами та організаціями, а також стійкий правовий фундамент ділових відносин - все це сприяло формуванню системи взаємовигідного поділу праці між двома країнами.
Історія економічних відносин двох країн пройшла кілька етапів.
До кінця 80-х рр. XIX ст. між Францією і Росією існували незначні економічні зв'язки, Росія представлялася французам далекої і незрозумілою.
Але вже в 1890-і рр. французький капітал домінував у закордонних вкладеннях в господарство Росії. Великомасштабне залізничне будівництво в Росії в кінці XIX ст. сприяло розвитку промислового виробництва.
Іноземний капітал активно брав участь у розвитку залізничного будівництва і промисловості: у російської промисловості на 1 січня 1901 функціонувало 209 іноземних компаній, акціонерний капітал яких становив 417 млн. руб.
Французькі компанії, як за їх кількістю, так і за сумою акціонерного капіталу, займали 2-е місце після бельгійських. Акціонерний капітал 43 французьких компаній становив 110 млн. Руб. (більше? сукупного акціонерного капіталу іноземних компаній). Вони здійснювали інвестиції, в основному, в кам'яновугільну промисловість, видобуток і переробку нафти, металургію, машинобудування та виробництво цементу. Так, наприклад, в 1900 р 9 з 16 вуглевидобувних компаній Донбасу контролювалися французами.
Французькі банки до 90-х рр. XIX ст., Не виявляли інтересу д...