Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Принципи симфонізму П.І. Чайковського в опері &Пікова дама&

Реферат Принципи симфонізму П.І. Чайковського в опері &Пікова дама&





. В головній тональності цієї сцени. Інтонаційне будова мотивів змінюється в залежності від гармонізації. Тут інша інструментування: замість дерев'яних тему грає труба з сурдиною, тембр - додає мотиву зловісний відтінок.

У 4-й картині перед аріозо Германа «Якщо коли-небудь знали ви почуття любові» лейттема приймає характер інструментального речитативу, модулюючого в певну тональність - соль мінор.

Особливістю цих варіантів служить послідовне розширення теми зсередини. Вперше такий варіант намічений ще в 1-й картині, коли графиня розпитує Томського про Германа. Найбільш широко ці варіанти представлені у 2-й картині. Це - ціла серія мотивів, інтонаційно різних. При питанні графині, зверненому до Лізи: «Що ти не спиш?», Звучать три однакові мотиву, в яких замість опорної кварти - стрибок на сексту. Після цього тема розширюється: напівтоновий затакт передує скачки на октаву і ба дециму. При словах «Ти бабусю тривожиш» дано ще один варіант такого ж характеру. Незмінним залишається лише ритм мотиву.

Типовою рисою всіх цих варіантів служить опора на зменшений лад. Елементи його з'являються вже в момент, коли графиня стукає у двері, перериваючи патетичну сцену пояснення в любові. Лейтмотив тут йде двухголосно і змінений відповідно до зменшеним ладом; він складається з затакту у вигляді великої секунди і тритона. В інших випадках також явно виступає зменшений лад (див.: 13, 322 ).

Розглянемо приклади цих варіантів лейттеми:



Згідно праці Б.М. Ярустовского, в третьому картині (сцена № 13) роздуми Германа про таємницю карт пов'язані саме з цими варіантами, як і в 4-й картині перед словами Германа: «Бігти хотів би геть!»

Тема-секвенція має інший вигляд ще в двох місцях: у баладі Томського, де в третьому строфі вона проходить і збільшенні і гармонізована ланцюгом домінант, хоча і утримується в тональності мі мінор, і в 5 й картині. У момент, коли примара графині називає карти, секвенція з трьох ланок значно сповільнена. Інтерваліка мотивів єдина і проста: затакт - велика секунда переходить в чисту кварту, як в основному виді теми, але в гармонійному фа мажорі рух іде від тоніки до мінорній Субдомінанта (IV) і далі до VI ступені:



Третій різновид теми карт пов'язана з отчлененной одного мотиву секвенції і повторенням на «одному місці», т. е. на одному висотному рівні. Вперше такий варіант з'являється перед баладою Томського після слів: «Недарма ж її прозвали пікових дамою». Більш гостра ритміка, заміна чистої кварти тритоном, дозволяється в порожньо звучну квінту, створюють тут новий варіант мотиву:



У 5-й картині наполегливо повторюється мотив, в якому звучить зменшена кварта, символізує відплата. Тут мотив явно стає темою Рока. Найбільш виразний варіант з використанням одного мотиву в 7-й картині. Виділення одного, щоразу нового ланки з секвенції під час гри Германа пов'язано з ототожненням кожної ланки секвенції з однією з трьох карт. Поділ відбувається, коли почергово вступають в дію трійка, сімка і туз (див .: 15, 75 ).

Н.В. Туманіна пише, що перший раз цей варіант звучить в момент приходу Германа в гральний дім: тему веде тромбон, але грає дуже тихо, його лиховісний тембр відтіняє драматизм ситуації. Далі він звучить під час гри Германа. У той момент, коли Герман ставить замість туза пікову даму і програє, мотив майже невпізнанним. Завдяки інший, більш гострою гармонізації, потужному посиленню тембрової забарвлення (поєднання тромбонів, фаготів і контрабасів) він перетворюється на символ катастрофи:



Другий лейтмотив карт - приспів «Три карти, три карти, три карти!» як самостійний спосіб використаний значно рідше. У ньому є схожість з темою «Я імені її не знаю», що дозволяє вважати цю ліричну тему варіантом (хоча і віддаленим) теми «Три карти!». Мелодія, з якої починається аріозо визнання Германа, дуже проста і декламаційно виразна.



Тема аріозо відіграє важливу роль у заключній сцені 1-й картини. Горе і пристрасть витісняють у свідомості Германа думка про картах. Це відображено в «витісненні» секвенції карт мелодією аріозо. Її живе емоційне звучання протистоїть сухому і похмурому образу таємниці карт.

У третьому картині (сцена № 13) тема «Три карти!» проходить в оркестрі, як би розкриваючи думки Германа, його задум опанувати таємницею. Ціла буря суперечливих почуттів виражена в подальшому наполегливому проведенні теми в сцені піддражнювання масок. Оркестрові проведення нашаровуються на ансамбль чоловічих голосів, контури мелодії стають більш різкими, як би «товщають».

У 4-й картині ця тема входить у загальний комплекс пануючо...


Назад | сторінка 8 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Перехід від традиційного роману до модерністського на прикладі твору Герман ...
  • Реферат на тему: Менталітет і його вираження в етнічній картині світу
  • Реферат на тему: Ігрова концепція культури Германа Гессе в романі "Гра в бісер"
  • Реферат на тему: Концепт happiness в англомовній картині світу
  • Реферат на тему: Море в поетичній картині світу Бродського