ько 408 тис. У 50 - х роках педагогічні кадри готувалися в 7 університетах, 36 педагогічних інститутах, 43 педучилищах. З 1956 р. вони почали готувати вчителів широкого профілю, які могли викладати не лише основні, а й споріднені дисципліни.
Багато уваги приділялося підвищенню професійної кваліфікації, це завдання реалізували республіканський Інститут підвищення кваліфікації керівних працівників народної освіти та обласні інститути удосконалення вчителів.
До кінця 1943/44 навчального року було здійснено реевакуацію вузів. На звільнення України від ворога, тобто у жовтні 1944р., Двері відкрили 113 вузів і 455 технікумів, в яких на стаціонарі навчалися 101 тис. студентів і 96 тис. учнів. Крім відбудованих вузів, які працювали до війни, було створено 16 нових вищих навчальних закладів.
У повоєнний час формувалася освітня система в Західній Україні. До початку 50 - х років у Західній Україні було спрямовано понад 35 тис. вчителів зі Східної України. Галичина, Волинь і Буковина мали найвищий відсоток українських шкіл - понад 93%. У 1946-1947 pp. тут було створено 22 вузи, серед них Ужгородський університет, медінститути Чернівецький, Івано-Франківський і ін. У 24 вузах Західної України в 1950 р. навчалося понад ЗО тис. студентів.
У період 1950-1959 pp. кількість студентів в Україні збільшилася з 201,9 до 643,8 тис. було здійснено укрупнення вузів, в результаті з 160 їх стало 140, що сприяло консолідації науково - педагогічних сил, зміцненню вузівських кафедр, ефективному використанню коштів. У 1958/59 навчальному році працювало 50 вечірніх та 194 заочних відділення при стаціонарних вузах, один вечірній і один заочний вузи. У них без відриву від виробництва навчалося 168,5 тис. студентів. Це майже в чотири рази більше, ніж у 1950/51 навчальному році.
Здійснювалася підготовка науково - педагогічних кадрів для вузів. У вищій школі України в 1958 р. працювало 805 докторів і 8103 кандидатів наук. З кожним роком збільшувалася кількість викладачів вузів, які брали участь у науково-дослідній роботі кафедр.
наука
У повоєнні роки розширилась мережа науково-дослідних установ, збільшилась чисельність наукових кадрів. У березні 1944 р. повернулася з евакуації Академія наук України. Вже у вересні 1944 р. у її складі було 24 науково - дослідних інституту, в яких працювало 50 академіків і 63 членів-кореспондентів. А в середині 50 - х років у складі АН України були 81 академік і 100 членів-ко - респондентів. У повоєнні роки було внесено зміни в організацію наукових досліджень. Якщо в 1945 р. налічувалося 267 науково-дослідних установ, то в 1950 р. - 462, було створено понад 30 нових інститутів - радіофізики та електроніки, фізико-технічний низьких температур у Харкові, машинознавства та автоматики, суспільних наук, геології, корисних копалин у Львові, металофізики, металокераміки і сплавів у Києві та ін. Зміцнювалася матеріально - технічна база. Незважаючи на всі морально - психологічні труднощі, некваліфіковане втручання партійних і державних чиновників, репресії українські вчені збагатили науку фундаментальними розробками, винаходами і відкриттями. Зокрема, багато було зроблено для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії. Українські вчені брали активну участь у підготовці до запуску першого штучного супутника Землі в жовтні 19...