Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Аспекти правового статусу співробітників органів внутрішніх справ Росії в збройних конфліктах

Реферат Аспекти правового статусу співробітників органів внутрішніх справ Росії в збройних конфліктах





разом розміщена сім'я (ст. 77 Женевської конвенції III). Для відправлення релігійних обрядів потрібно виділити відповідні приміщення (ст. 34 Женевської конвенції III).

Принципи поводження з військовополоненими викладені у ст. 12, 13, 21 Женевської конвенції III і полягають у тому, що по відношенню до них слід проявляти гуманність при будь-яких обставин.

Військовополонені знаходяться у влади утримує їх у полоні держави, яка несе відповідальність за поводження з ними, незалежно від того, перебувають вони в таборі або поза ним. Військовополонені користуються захистом від актів насильства, залякування, образ та цікавості натовпу; застосування до них репресалій забороняється (ст. 13 Женевської конвенції III). Вони мають право на повагу їх особи і честі (ст. 14 Женевської конвенції III). Утримуюча в полоні держава повинна з усіма військовополоненими звертатися однаково з урахуванням:

а) положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року та I Додаткового протокол 1977 до Женевських конвенцій, що відносяться до їх званням, віком, статтю;

б) привілейованого режиму, наданого в залежності від стану здоров'я, віку, професійної кваліфікації. З жінками і дітьми слід поводитися з особливою гуманністю.

Після прибуття військовополонених у табір повинен бути складений їх список (ст. 20 Женевської конвенції III) і ідентифіковані їх особистості (ст. 17 Женевської конвенції III). У разі сумнівів щодо того, чи має захоплене обличчя право на статус військовополоненого, цей статус встановлюється компетентним судовим органом. Разом з тим це може бути орган адміністративної юстиції (ст. 5 Женевської конвенції III, ст. 45-47 Додаткового протоколу I). Все це викликає необхідність розміщення військових судів поблизу місць розташування таборів для військовополонених.

Протягом тижня з дня надходження до табору військовополоненим надається можливість відправити картки-сповіщення про взяття в полон: одну - безпосередньо своїй родині, другу - безпосередньо в Центральне агентство з розшуку (ст. 70 Женевської конвенції III і Додаток 4Б до неї).

Військовополонені підкоряються законам, правилам, наказам, діючим у збройних силах утримує в полоні держави (ст. 82 Женевської конвенції III). У кожному таборі для військовополонених на видному місці повинні бути вивішені на мові військовополонених тексти Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р а також тексти будь-яких інших правил, наказів, оголошень та інші друковані матеріали, що мають відношення до питань поведінки військовополонених (ст. 39 , ст. 41 Женевської конвенції III). Накази і розпорядження повинні віддаватися на зрозумілій для військовополонених мовою (ст. 41 Женевської конвенції III). Їм дозволено носити знаки відмінності і державної приналежності, а також відзнаки (ст. 40 Женевської конвенції III). Утримуюча в полоні держава не може позбавити жодного військовополоненого його звання або можливості носити знаки відмінності (ст. 87 Женевської конвенції III). Військовополонені зобов'язані вітати (віддавати честь) у встановленому порядку старших за званням офіцерів утримує в полоні держави, а начальника табору - незалежно від звання (ст. 39, ст. 44 Женевської конвенції III).

За порушення законів, статутів і наказів утримує в полоні держави остання має право прийняти судові або дисциплінарні заходи щодо будь-якого військовополоненого (ст. 82 Женевської конвенції III). При цьому військовополонений може бути покараний тільки один раз за один і той же проступок або по одному і тому ж обвинуваченню (ст. 86 Женевської конвенції III). Дисциплінарні стягнення в жодному разі не повинні бути нелюдськими, жорстокими або небезпечними для здоров'я військовополонених (ст. 89 Женевської конвенції III). Дії, що представляють собою порушення дисципліни, повинні бути негайно розслідувані.

Конвенцією встановлено такі види дисциплінарних стягнень: штраф у розмірі, що не перевищує 50% авансу в рахунок грошового забезпечення та плати за роботу на термін не більше 30 днів; позбавлення наданих переваг (понад передбачених цією ж Конвенцією); позачергові наряди не більше 2:00 в день; арешт. В інтересах підтримки порядку і дисципліни в таборі військовополонені, обвинувачувані в дисциплінарні проступки, можуть міститися в попередньому ув'язненні до 14 днів (ст. 95 Женевської конвенції III). З моменту прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення і до його виконання повинно пройти не більше місяця (ст. 90 Женевської конвенції III). Тривалість одного покарання не може перевищувати 30 днів. Військовополонені, які відбувають дисциплінарне покарання, не повинні піддаватися більш суворому поводженню, ніж те, якому піддаються особи відповідного військового звання зі складу збройних сил утримує в полоні держ...


Назад | сторінка 9 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Міжнародне повітряне право: принципи, конвенції, організації
  • Реферат на тему: Право на повагу до приватного і сімейного життя в стандартах Європейської к ...
  • Реферат на тему: Конвенції з авіаційних перевезень
  • Реферат на тему: Лондонські Конвенції 1840-1841 років
  • Реферат на тему: Застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод у судах Ро ...