в жінки, їхні однородцї-чоловіки були В«відкраяною СкибаВ», а мужі приходили з других родів и НЕ малі прав на власність овачірі. Панування жінок, писав про ірокезів та їхніх сусідів гуронів Лафіто, грунтується на Цілком реальній Основі. У їхніх руках уся Справжня влада: їм належати земля, поля и весь урожай. Чоловіки, навпаки, зовсім ізольовані й обмежені, їхні діти їм чужі, будинком володіє сама позбав жінка. Описано Залишки подібніх порядків у Деяк районах Меланезії, Наприклад на о. Добу, де такоже в умів матрилокального оселення жінки вважаєтся єдінімі власникам ї Розпорядниками всієї родової земли.
Властіве розвінутій родовій общіні певне переважання жінки часто назівають матріархатом. Прото цею Термін потребує застережень: у класічній первісності з ее зрівняльнімі порядками ще не могло буті справжнього панування ї всевладність однієї Частини Суспільства над іншою. У сучасній Радянській літературі Термін В«матріархатВ» або В«пізній матріархатВ» Звичайний застосовують до особлівої, порівняно рідкісної форми Розкладу первіснообщінного ладу, коли общинна нерівність розвівається Із збереженням матерінськородовіх інстітутів и супроводиться більш-Менш Виявлення вісуванням жінок на передній план. Мова про це буде далі.
4. Виникнення пріватної власності, класів і держава
Хоч бі Які були форми Розкладу родового Суспільства, основними змістом єпохи позбавляв Зародження пріватної власності, класів і держава.
Раніше Вже говорилося, что питання про Походження пріватної власності, класів і держава стає головним світоглядне питання первісної истории. У буржуазній науці ще є Прихильники Теорії В«природногоВ» Походження ціхінстітутів класового Суспільства, Ніби властівіх самій людській природі. Смороду вбачають приватну власність в особістій ​​власності членів родової громади на Ручні знаряддя, одяг, прикраси, а державну владу - в органах родового самоврядування або ж, за патріархальною теорією, у владі глави родини. Таким чином, ця теорія суперечіть Марксистська Положення про ті, что приватна власність, класи й держава зародитися позбав в процесі Розпад первісного Суспільства, а значити, мают Історично зумовленості, обмеженності у часі характер. Ще й достатньо Поширена ї так кличуть входити В«теорія насильстваВ», творці й Прихильники Якої (Австрійській історик права Гумплович, Каутського, Кунов, Р. Люксембург, о з СУЧАСНИХ зарубіжніх дослідніків Лінтон, Бернес та ін.) вважають, что класи ї держава вініклі Із завоювання одного племені іншім, Яке стало панівнім класом и створах для закріплення свого панування органі ДЕРЖАВНОЇ власти. Ця теорія такоже Хибне, бо в Основі процеса становлення класів і держава лежали самперед внутрішні соціально-економічні чинники, а Такі Зовнішні Чинник, як завоювання, могли позбав пріскоріті цею процес.
4.1 Виникнення пріватної власності
ЗРОСТАННЯ продуктівності праці сприян індівідуалізації виробництва й появі Додатковий продукту. Водночас зросла Продуктивність праці и ее Суспільний поділ сприян виробництву ПРОДУКТІВ спеціально для обміну, товарному виробництву, створювалі основи для регулярного обміну й відчуження. Так Почала зароджуватіся вільно відчужувана приватна власність, яка відрізнялася від особістої власності доби Класичного родового ладу передусім тім, что відкрівала дорогу відносінам ЕКСПЛУАТАЦІЇ. У Основі ее лежить спеціалізація, что Вже зароджується, суспільної праці и відчуження ПРОДУКТІВ на прайси. Поки, Наприклад, УСІ члени первісної індіанської общини віроблялі спільно ВСІ Потрібні їм продукти, приватна власність булу Неможливо. А коли в громаду проник поділ праці и члени ее начали Кожний поодінці займатись виробництвом одного якого-небудь продукту и продавать его на прайси, тоді вирази цієї матеріальної відособленості товаровіробніків ставши институт пріватної власності '.
Качан пріватній власності Було покладено нагромадження окрем сім'ямі лішків ПРОДУКЦІЇ у вігляді багатств. Ними поставали деякі харчові продукти ї реміснічі вироби, метали, виробничий інвентар и зброя, а в народів, Які знали скотарство, самперед худорба. До найбільш ранніх Видів пріватної власності належали ї рабі, мова про якіх буде далі. Природно, что ті, хто МАВ лишки, намагаліся нагромаджуваті їх НЕ позбав в натуральній ФОРМІ, а й у перетвореній ФОРМІ скарбів, загальновизнаних еквівалентів, предметні грошів.
Етнографічні дані свідчать, что багатства нагромаджуваліся самперед у сім'ях родовими и племінних вождів. Це й зрозуміло: самє вожді були Охоронц ї Розпорядниками тихий цінностей, Які спочатку належали ще всій общіні. Так, у північно-західніх індіанців квакіутль родові скарби - мідні пластини - вважать невідчужуваною власністю роду, альо Фактично були спадкоємною власністю вождя. У меланезійців півострова Газелі (о. Нова БРИТАНІЯ) вождь БУВ охоронцем усіх общинних скарбів - черепашок, Які ВІН винен БУВ використовуват для Громадському потреб, альо ві...