Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Суїцид як соціальна проблема суспільства

Реферат Суїцид як соціальна проблема суспільства





іб добровільно йдуть з життя. Якщо врахувати також всі невдалі з тієї чи іншої причини суїцидальні спроби, то ця цифра, очевидно, багаторазово збільшиться. Число молодіжних суїцидів займає тут не маленьке значення. Самогубства відбуваються за різними мотивами і приводів, але завжди випливають із конфлікту або всередині особистості, або особистості і навколишнього середовища, коли індивід не може вирішити такий конфлікт. Наше завдання допомогти людям подолати цей конфлікт більш позитивним шляхом. Необхідно створювати об'єднання, організації, щоб людина не відчував себе самотнім, щоб були загальні ідеї, цілі, що зв'язують людей.


2. Соціологічна оцінка дослідження суїцидів

В 

2.1 Соціологічний опитування з проблеми суїцидів


Світовий досвід дослідження самогубств виявляє основні закономірності суїцидні поведінки. Суїциди в більшою мірою характерні для високорозвинених країн, і сьогодні існує тенденція збільшення їх числа. Суицидная активність має певні часові цикли. Факт весняно-літнього циклу і осінньо-зимового спаду її був відзначений ще Е. Дюркгеймом. Кількість самогубств зростає у вівторок і знижується в середу - четвер. Кінець тижня більше небезпечний для чоловіків. Співвідношення між чоловіками і жінками приблизно таке: 4:1 при удалих самогубства і 4:2 при спробах, тобто суицидное поведінка чоловіків частіше призводить до трагічного результату. Відзначено, що ймовірність прояви цієї форми відхилень залежить і від вікової групи. Самогубства відбуваються частіше у віці після 55 і до 20 років, сьогодні самогубцями стають навіть 10-12-річні діти. Світова статистика свідчить, що суїцидні поведінка частіше проявляється в містах, серед самотніх і на крайніх полюсах суспільної ієрархії.

Вихідним у етико-психологічному аналізі самогубств слід вважати категорію життєвого сенсу. Цілком очевидно, що кожна людина як би не був він поглинений своїми повсякденними справами і турботами, хоче не просто жити, а й відчувати цінність свого життя, відчувати, що його існування, його діяльність, подолання перешкод, спрямованість у майбутнє несуть якийсь сенс. У буденних ситуаціях ми рідко усвідомлюємо, що нам потрібна не тільки життя сама по собі, але і її осмисленість. Ми і без того стихійно сприймаємо життя як щось позитивне. А ось до смерті, навпаки, ставимося різко негативно, бачимо в ній щось трагічне, що вселяє страх. Головний механізм, специфічний для суїцидальної поведінки і запускає акт самогубства, - це інверсія відносин до життя і смерті. Життя втрачає всі ступені позитивного відносини і сприймається тільки негативно, в той час як смерть змінює свій знак з негативного на позитивний. З цього починається формування мети самогубства та розробка плану її реалізації. Сенека так висловлювався з цього приводу: "Смерть предустановлена ​​світовим законом і тому не може бути безумовним злом. Але й життя не є безумовне благо: вона цінна остільки, оскільки в ній є моральна основа. Коли вона зникає, людина має право на самогубство ".

Як часто зустрічається це явище в нашому житті? Що штовхає цих людей до настільки фатальному для них рішенням? На ці та інші питання соціологічного опитування з проблемі суїциду нам допомогли відповісти люди на вулицях міста. Примірний перелік питань анкети з проблеми суїциду див. Додаток 1.

Нижче проаналізуємо результати соціологічного опитування.


2.2 Аналіз та оцінка результатів соціологічного опитування з місту Москва


За даними опитування, питома вага молодих людей, які намагалися коли-небудь покінчити з собою, становить 6,0%. Уточнені дані відображають чисельність людей, що мають суїцидальний досвід. Вони фіксують не тільки нещодавні випадки суїцидальних спроб респондентів, а й ті, які мали місце у віддаленому минулому. З іншого боку, зазначений рівень не включає так звані рецидивні спроби суїциду, яких в загальній чисельності декларованих замахів налічується більше третини. У ході проведеного опитування 65,6% колишніх суїцидентів відповіли, що в їхніх життя була всього одна спроба самогубства, однак 21,9%, по їх власних словами, намагалися зробити це двічі, а ще 12,5% - три рази і більше. Тому отриманий в опитувальному дослідженні показник суїцидальності малопридатний для оцінки сьогоднішніх масштабів і динаміки самогубств, хоча і вельми корисний у аналітичних цілях.

Аналіз статистичних даних свідчить також, що кількість суїцидальних спроб в обстежений період мало тенденцію до зростання. Число дитячих, молодіжних та підліткових самогубств в останні роки збільшувалася швидше, ніж у старших вікових когортах. Якщо по молодіжній групі приріст в 2007 р. в порівнянні з 2005 р. склав 15,5%, а по дітям і підліткам - 300%, то темпи зростання суїцидів серед осіб старшого віку були більш низькими - 12,6% (табл. 1). Збільшився і індекс незавершених самогубств серед молоді: зі 184,7 у 2005 р. до 256,4 в 2007 р.

Разом з тим, аналіз ситуації був би непо...


Назад | сторінка 9 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Причина самогубств серед працездатного і не трудящого населення в Російські ...
  • Реферат на тему: Метод соціологічного дослідження. Соціологічне опитування
  • Реферат на тему: Людина в малій групі. Норми поведінки. Приватне життя
  • Реферат на тему: Якість життя літніх людей як соціальна проблема
  • Реферат на тему: Перебудова всього життя країни на воєнний лад. Героїчний працю радянських ...