ння, що посягає практично не на той об'єкт, на заподіяння шкоди якому був спрямований умисел винного (фактична помилка в об'єкті), кваліфікується як замах на злочин відповідно до спрямованістю умислу.
6. Діяння, що посягає фактично на два об'єкта (або більше), коли умисел винного був спрямований на заподіяння шкоди тільки одному з них (фактична помилка в об'єкті), кваліфікується як закінчений умисний злочин відповідно до спрямованістю умислу, а якщо винний повинен був і міг передбачити можливість заподіяння шкоди іншому об'єкту, - то ще й за передбачене кримінальним законом необережний злочин, яким йому фактично завдано шкоди.
Діяння, при вчиненні якого умисел винного спрямований на заподіяння шкоди кільком об'єктам, а фактично посягання здійснено тільки на один з них (фактична помилка в об'єкті), кваліфікується як закінчений злочин проти об'єкта, якому фактично заподіяно шкоду, і замах на злочин проти об'єктів, яким шкода не завдано.
Діяння, при вчиненні якого конкретизований умисел винного спрямований на заподіяння меншого збитку, чим фактично наступив (фактична помилка в наслідках), кваліфікується як закінчений злочин, яка завдала шкоди, охоплюється умислом винного.
Використання для вчинення злочину помилково іншого, але не менш придатного засоби (фактична помилка в засобах) на кваліфікацію злочину не впливає.
Використання для вчинення злочину кошти, сила якого представлялася винному заниженою (фактична помилка в засобах), тягне кваліфікацію скоєного як необережного злочину, якщо винний повинен був і міг усвідомлювати справжню силу застосованого засобу, а при відсутності обов'язки і можливості такого усвідомлення - як умисного злочину відповідно з усвідомлюваною силою вжитого засобу.
Використання для вчинення злочину непридатного в даному випадку кошти, яке винний вважав цілком придатним (фактична помилка в засобах), кваліфікується як замах на злочин відповідно до спрямованістю його умислу.
Використання для вчинення злочину непридатного в будь-якому випадку кошти, яке винний вважає придатним виключно в силу свого невігластва або забобони (фактична помилка в засобах), не тягне кримінальної відповідальності. li>
13.Ліцо, не усвідомлювали і не предвидевший, що його дії з'являться причиною фактично наступили злочинних наслідків (фактична помилка в причинному зв'язку), не несе кримінальну відповідальність, якщо воно не повинно було і не могло передбачити даного розвитку причинного зв'язку, або несе відповідальність за необережний злочин, якщо повинна була і могла це передбачити.
Особа, предвидевший і бажало розвитку причинного зв'язку, яка веде до суспільно небезпечних наслідків, але такі фактично не настали (фактична помилка в при чінной зв'язку), несе кримінальну відповідальність за замах на злочин відповідно з усвідомлюваного розвитком такого зв'язку.
Діяння, при якому збиток за обставинами, не за висячим від винного, заподіюється не тому, проти кого було спрямовано злочин (відхилення дії), являє собою сукупність злочинів: замах на злочин відповідно до спрямованістю умислу і необережне діяння проти того, на що він спрямований не був.
Діяння, при вчиненні якого винний усвідомлював наявність кваліфікуючих або прівілегірующіх (пом'якшуючих) обставин, фактично відсутніх (помилка в кваліфікуючих або прівілегірующіх обставинах), являє собою відповідно замах на злочин з кваліфікуючими обставинами або закінчений пре ступленіе з прівілегірующіх обставинами.
Діяння, при вчиненні якого винний не був обізнаний про наявність кваліфікуючих обставин, фактично існували (помилка в кваліфікуючих обставин), являє собою закінчений злочин без цих обставин.
Діяння, при вчиненні якого винний не був обізнаний про наявність фактично існували прівілегірующіх обставин (помилка в прівілегірующіх обставинах), являє собою замах на злочин без зазначених обставин.
19. Замах (а рівно приготування) на В«негіднийВ» об'єкт (тобто існуючий лише в усвідомленні суб'єкта і об'єктивно не терпить і не який може потерпіти збитків, внаслідок чого замах на нього не може бути доведено до стадії закінченого злочину) або з непридатними засобами (нездатними по своїми об'єктивними властивостями викликати наступ бажаного результату) кваліфікується як замах на злочин відповідно до спрямованістю умислу винного, тобто на тих же підставах, що і всяке інше замах.
До підгрупи правил ...