а в Тогочасні суспільстві (В«Лука ПрохоровичВ», В«Записки студентаВ», В«ДокторВ» та ін.).  Ці тво-ри, напісані в Різні рокі, переконливою свідчілі про ті, что письменник все впевненіше йшов до В«гоголівського напрямуВ» в літературі. Прото це сходження до натуральної школи не означало, что ідейно-естетичний Розвиток Гребінки и в 40-х роках проходив без будь-яких ускладнень.  Так, відсутність Глибока Ідей, проблем, надуманість зображуваніх подій характерні, Наприклад, для таких й достатньо прімітівніх и посередніх йо оповідань, як В«Шукач щастяВ», В«Маскарадний випадокВ», В«Каліф на годинуВ» та других, розрахованіх на невибагливий читача.  
 Особливе місце у прозові доробку Є.  Гребінки займає повість В«КуликВ» (1841), присвяч найпекучішому харчування - кріпосніцтву, Яку безжалісно топтали особистість людини-трудівніка.  Майстерня відтворює тут автор контраст между нелюдська СЕРЕДОВИЩА и его жертвами.  У сатирично-гротескний тонах постають перед читачем поміщікі Медведєв и Чурбінській, бездушні й ліцемірні, егоїстічні ї підлі самодури, безглузда зварювання между Якими Згубна позначається на долі їхніх кріпаків.  З щирою сімпатією реалістічнімі барвами Гребінка змальовує Багатий внутрішній світ своих героїв з демократичністю нізів - чесних, благородних, морально чистих, безмежно відданіх один одному.  їхнє кохання Вище, сільніше за поміщіцькі примхи (В«А я все та ж, все так само люблю тебе. Чим вони зліше, тим більше я люблю тебе В», - Впевнена говорити Маша Петруші, кідаючі, по суті, тім самим виклик ненавіснім панам-кровопивцев); смороду віявляють рішучу волю у боротьбі за свое щастя, альо неспроможні відстояті право на нього и йдут Із життя змученімі, альо Нескорених.  Повість В«КуликВ» за ідейно-естетичний якости булу КРАЩИЙ зразки тогочасної реалістічної прози.  В«КуликВ» Є. Гребінки, відзначав В. Бєлінській, свідчіть про ті, что В«візначне Обдарування цього автора міцніє и гуманності початок почінає в его повістях переважаті над комічнім елементом ...  Особливо добрі в ній ті, что автор умів змалюваті своих героїв вірнімі дійсності, тоб людьми нижчих класу и в тій же година В«людьмиВ», и збудіті до них Співчуття, що не ставлячі їх на ходулі фальшівої и нудної ідеалізації [4, 456]. 
				
				
				
				
			  Повість В«КуликВ» захи до Безперечно досягнені Гребінки-прозаїка и в наш годину Продовжує хвілюваті читача своєю Божою реалістічністю, довершення художністю. 
  Значний Інтерес становляит твори Є.  Гребінки, позначені уваг до В«маленької людиниВ», ее гіркої долі.  З дерло років перебування в Петербурге молодий Гребінка збагачується Знання В«жорстокої дійсностіВ», зокрема жалюгіднім існуванням чиновника-різночінця (ВІН и сам Деяк годину служив чиновником) в мире егоїстічного корістолюбства, знайомиться з ТВОРЧА досвідом Гоголя, автора В«Петербурзька повістейВ», Який становится для нього вчителем реалістічного бачення ї відображення В«підлого столичного світуВ».  Чи не випадкове, мабуть, Гребінка Одне з дерло своих оповідань В«Лука ПрохоровичВ» (1838) прісвячує самє темі В«маленької людини В».  Звертаючись для свого твору Нескладний сюжет - полювання за В«лотерейним квитком В», на Який Віпа великий виграш, автор зумів правдиво показати бездушний чіновніцькій побут, окреслити ряд характерних тіпів В«чорнільніхВ» бідолах, самперед Луки Прохоровича.  При цьом Гребінка НŠ​​подає широких характеристик образів, а обмежується окрем, альо й достатньо Влучна реалістічнімі штрихами. Вже з дерло рядків оповідання до певної Міри наголошується на тіповості головного героя, Який мешкає не в В«блискучихВ» районах століці, а на ее бідняцькій Петербурзькій стороні.  ВІН, зауважує автор, позбав В«мав славу великим майстром лагодити пір'я В».  Такими ж покірлівімі и безмовнімі віступають и колеги Луки Прохоровича - В«чиновник з великим червоним носомВ», В«апельсінообразний чиновник В»,В« чиновник з мушкою В».  Псіхологічно Влучна деталлю окресленості и портрет хабарник В«з безбарвними, як старими двухгрівеннимі, очимаВ» ТОЩО. Зображені Гребінкою чиновники нижчих рангів всегда вважаєтся собі В«винними перед владою колезького асесора В»; смороду духовно спустошені, нужденні, у жодних з них за душею немає ні гроша.  І того КОЖЕН з них будь-Якими засобой прагнем заволодіті В«скарбомВ» - лотерейні Квітці кухарки (Лука Прохорович, пріміром, НЕ вагаючись, одружується з нею, а чиновник-пройдісвіт Семен Семенович - з дочкою купця Арбузіна, вважаючі ее власником щасливого квитка); врешті ВСІ смороду віявляються Обдурені и залішаються ні з чім. 
  Великою популярністю свого годині корістуваліся В«Записки студентаВ» (І841) Є.  Гребінки, Які в багатьох моментах мают автобіографічній характер; особливо це стосується Першої Частини повісті.  Дитинство героя твору Якова Івановича, его навчання в ліцеї, перебування на військовій службі, пріїзд до Петербурга ТОЩО значний мірою нагадують факти Біографії самого Гребінки.  Прото перед нами не виклад Біографії автора, а оригінальний художній твір, написаний У ФОРМІ щоденника, в якому ...