е на користь, що в рамках даного жанру успішно суперничали поети дуже різних ідейно-естетичних орієнтації: А.А. Фет і Н.А. Некрасов, А.К. Толстой і І.С. Тургенєв, К.К. Случевский і А.А. Блок, І. Северянин і М. Горький. Який невичерпний криниця поетичних шедеврів! Публікація повного зібрання тільки лише російської літературної балади XIX-XX ст. зажадала б багатьох об'ємистих томів.
7. Роль балади у розвитку мистецтва
Літературні балади Європи являють собою вельми наочний приклад того, якими шляхами і яким чином розвивається світова література, теза про яку був висунутий ще І.В. Гете. Величезну роль тут грають взаємні переклади, що створюють загальну культурну базу: нагадаємо лише про перекладах іспанських романсів, про роль перекладів В«ЛенориВ» Бюргера для становлення жанру літературної балади у різних країнах або про буквально тріумфальному ході сербської В«ХасанагініциВ» по всій Європі. Переклади ж, у свою чергу, є важливим поштовхом для оригінальної творчості: згадаймо В«СвітлануВ» В.А. Жуковського або вірш «óлка ПалестиниВ» М.Ю. Лермонтова, навіяне В«Старим лицаремВ» Л. Уланда в перекладі В.А. Жуковського. Г. Гейне зовсім не випадково назвав свою поетичну збірку В«РомансероВ» (1851) на іспанський манер - Саме в цьому збірнику, що складається в основному з балад, він підсумував традицію освоєння іспанського романсу в Німеччині, створивши в той же час і національний, німецька, варіант В«РомансероВ» - одну з вершин німецької поезії XIX в. Так іншомовна, інонаціонального поетична форма стає невід'ємною частиною національної культури, збагачує її (в іншому жанрі настільки ж яскравий синтез являє собою В«Західно-східний диванВ» Гете).
Звернення до досвіду світової поезії допомагає поетові-новатору знайти самого себе, краще усвідомити те нове, що покликаний він внести у своє літературу і в свою рідну мову. Так, молодий Б. Брехт шукав літературну форму і бунтарський пафос своїх знаменитих балад - В«зонгівВ» як у національної поетичної традиції (народна вулична балада, її літературне переосмислення Ф. Ведекинда), так і в світовій В«баладноїВ» літературі (перш всього в баладах Ф. Війона і Р. Кіплінга). До досвіду Б. Брехта і до того ж Війону звертався у своїх балладообразних піснях В. Висоцький.
Європейська балада вже в романтичну епоху виявила майже унікальну здатність до синтезу національних і чужоземних традицій, до вільного обміну сюжетів, тем, мотивів і форм. Балада виявилася жанром справді інтернаціональним, постійно збагачував з найбільш різноманітних національних джерел: легенд, казок, билин, історичних та розбійницьких пісень, важливих суспільних подій і приватних пригод, місцевих повір'їв, забобонів і звичаїв. Балада виникала з любові поета до таємничого і чудесному (В«ВогоньВ» К. Павлової або В«ЗмійВ» та В«ТаємницяВ» А. Фета), або з суспільно-моральних спонукань, звернених стільки ж до міфологізованої історії, скільки і до сучасності (В«Ілля МуромецьВ» А.К. Толстого, В«Святогор і Ілля В»І.А. Буніна), або навіть як найзлободенніша політична сатира (В«СекретВ» Н. А. Некрасова, В«Крокет у ВіндзоріВ» І.С. Тургенєва або В«Балада про графині Еллен де Курси В»М. Горького).
Ставши одним з найпродуктивніших поетичних жанрів епохи романтизму, балада не зникла і з приходом реалізму; вона легко влилася в символістську, неоромантичну і експресіоністську поетики, зуміла зайняти помітне місце і в поезії соціалістичного реалізму (В«Балада про двадцяти шести В»С. Єсеніна,В« Балада про цвяхи В»іВ« Балада про синій пакет В»М. Тихонова). Балада виявилася в змозі відобразити найскладніші колізії і атмосферу імперіалістичної епохи (Р. Кіплінг, Б. Брехт), так само як і діалектику розвитку соціалістичного суспільства (В. Висоцький).
У сучасну епоху з змінилися і широко розгалуженими засобами масової інформації продовжують жити і користуватися любов'ю читачів не тільки літературні, а й народні балади. Правда, функціонування їх істотно змінилося: як правило, вони тепер усно виконуються дуже рідко і від покоління до покоління передаються не з вуст в уста, а як друковані літературні тексти.
В
Висновок
Вища і досі не втратило своєї сили художнє вплив народної балади укладено в сутнісної точності слововживання, в первообразной простоті положень і ситуацій, з яких виростають нерозв'язні, здебільшого трагічні, конфлікти. У більшості своїй ці конфлікти мають не випадковий, але соціальний, суспільним буттям і суспільною свідомістю обумовлений характер. Більше того, йдучи своїм корінням в родові звичаї і вірування, народна балада являє собою золотий фонд традиційних почуттів і думок народу. p> У народній баладі відбилися не тільки важливі моменти соціальних відносин людини і суспільства, а й найважливіші риси самої людської сутності, обнаруживающиеся (нехай і по-різному і, природно, з урахуванням національної специфіки) у різні епохи, в рамках різних суспільно-ек...
