ономних технологій, які в даній моделі не рівноцінні. Так, командне розподілення позбавляє суб'єктів господарювання стимулів до технологічного вдосконалення виробничого процесу. Вільний вибір, навпаки, обумовлює конкурентну поведінку ініціативних підприємців, що робить неможливим використання витратних технологій. p align="justify"> Показники інтеграційно-споживчого рівня формування ВВП характеризують наслідки економічного розвитку і відбиваються певною статистикою СНС. Вид регулювання НМС і спосіб виробництва є взаємозалежними і системоутворюючими для інтеграційно-споживчого рівня формування ознак економічного розвитку: екзогенно-ендогенної орієнтації НМС, напрямків споживання і продуктів споживання. Відповідні залежності виражаються в тому, що параметри III рівня (розташування споживачів) дають уявлення про екзогенно-ендогенної орієнтації НМС. Взаємозалежність з попереднім рівнем проявляється в тому, що міжнародний конкурентний статус НМС обумовлюється ступенем розвитку конкуренції на внутрішньому ринку. Дійсно, умови I і II рівнів в поєднанні з інтеграцією у світове господарство потужно впливають на параметри IV рівня - напрямів вжитку. Вільний доступ до ресурсів і жорстка конкуренція у виробничо-споживчому середовищі стимулюють виробників до невпинній розширенню споживчої сфери, формуванню нових потреб і збільшенню обсягів виробництва продуктів споживання. Формуються відповідні екзогенно-ендогенні пропорції. І навпаки, обмежений доступ до ресурсів за відсутності конкуренції призводить до поступового скорочення виробництва продуктів споживання. Загроза зростання соціальної напруженості, пов'язана в тому числі з дефіцитом на споживчому ринку, сприяє тяжінню до посилення нормування розподілу на I інституціональному рівні. p align="justify"> Останній, V рівень відображає підсумкову вартісну структуру показника ВВП. Разом з тим розгляд структурних пропорцій кількісних параметрів цього рівня у взаємозв'язку з попередніми І-ІУ рівнями дозволяє позначити якісні параметри економічного розвитку. p align="justify"> Отже, продукти споживання, вироблені в рамках НМС, є, з одного боку, цільової функцією господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, а з іншого - засобом задоволення суспільних потреб. Орієнтація виробника на споживчі ринки або на ринки товарів виробничого призначення і технологій визначає його поведінку і вплив на якісні параметри формування ВВП. Конкуренція на споживчому ринку ускладнює виробничий процес і маркетингове поведінка, з інноваційним зниженням собівартості і поліпшенням споживчих властивостей продукції. Тим часом конкуренція на ринках технологічної продукції (засобів виробництва), сировини і напівфабрикатів мають інші витоки і наслідки. Ринки технологій і виробничого обладнання характеризуються високими вхідними бар'єрами, на них кількість покупців більш обмежено, ніж на ринках продуктів споживання, а також мають значення індивідуальні замовлення. Конкуренція на ринках сировини і нап...