иторіальної, оскільки в ній не представлені зайняті в нових ринкових структурах (підприємці, банкіри, фермери і т.д.), що мають, як правило, високі доходи і відповідний рівень добробуту.
При проведенні вибіркових обстежень регулярно фіксуються як доходи, так і витрати домашніх господарств. Витрати поділяються на дві групи: споживчі витрати і витрати, не пов'язані з споживанням. Споживчі витрати включають всі поточні витрати на придбання товарів і послуг для використання даними домашнім господарством або його окремими членами. У їх складі виділяються витрати на придбання:
Продуктів харчування;
Непродовольчих товарів для особистого споживання;
Алкогольних напоїв;
Палива;
Особистих послуг ( оплата житла і житлово-комунальних послуг, витрати на пошиття та ремонт одягу, взуття, електроприладів, плата за навчання, за медичні послуги тощо).
Аналіз матеріального добробуту заснований не тільки на обліку загальної суми витрат на придбання перелічених товарів і послуг, а й на вивчення їх структури. До найбільш важливим потребам людини, які задовольняються в першу чергу, відноситься харчування, тому показники питомої ваги витрат на харчування використовуються в якості індикаторів рівня життя населення. Чим нижче їх частка, тим вище рівень добробуту суспільства. У 1929 р. Частка витрат домашніх господарств на харчування склала 47,6%, а з 1993 по 1997 р. Походив поступовий її зростання з 46,3 до 51,6%.
Крім споживчих витрат, враховуються надходження і використання непродовольчих та продовольчих товарів у натуральному вираженні. За продовольчих товарах статистичним спостереженням охоплено 20 укрупнених груп, до складу яких входить 78 конкретних видів продуктів харчування. Наприклад, група хлібних продуктів включає два види хліба, три види борошна, бобові, рис, іншу крупу і макаронні вироби. Група В«м'ясо і м'ясопродуктиВ» складається з 13 конкретних продуктів харчування. Перерахунок цих товарів у первинний продукт здійснюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів, розроблених Інститутом харчування РАН. Споживання продуктів харчування аналізується статистикою не тільки в кількісному вираженні, а й з урахуванням його якісних характеристик: складу харчових речовин і калорійності. Для вивчення забезпеченості домашніх господарств непродовольчими товарами в процесі вибіркових бюджетних обстежень спостереження ведеться по 18 товарних групах (одяг, ткана, взуття, телерадіоапаратура та ін)
На основі даних обстежень розраховуються показники середньодушового споживання окремих продуктів харчування , а також рівень забезпеченості населення непродовольчими товарами (у розрахунку на 100 сімей, або на 1000 осіб). Зазначені показники публікуються Держкомстатом Росії, причому не тільки по країні в цілому, але по окремих регіонах і типами домашніх господарств. Зіставлення фактичного рівня споживання з його раціональної або мінімальною нормою дозво...