терними системами);
• обмеження особистісного і психологічного плану. Так, наприклад, претендент на отримання громадянства ПАР повинен мати В«добрий характерВ». У США здавна обмежений в'їзд для представників будь-який з партій тоталітарного типу.
Значення того чи іншого якісного ознаки при відборі іммігрантів не є постійним і може змінюватися на користь інших пріоритетів. Разом з тим по ряду найважливіших характеристик, таких, як віковий ценз, наявність трудового сертифіката, володіння певною професією і професійною підготовкою, вимоги досить стійкі у часі.
Селективність міграційної політики країн-імпортерів виражається також у наданні пільг окремим категоріям мігрантів з метою їх залучення в країну. Так, пріоритетним правом отримання дозволу на імміграцію користуються бізнесмени, які передбачають відкрити справу в країні перебування.
Однією з цілей імміграційної політики є захист національного ринку праці від неконтрольованого припливу іноземної робочої сили. Для здійснення цієї мети держави-імпортери застосовують заходи, спрямовані на скорочення або запобігання імміграції, а також на скорочення іноземної робочої сили в країні перебування. Наприклад, у США одночасно з посиленням політики стосовно нелегальним іммігрантам законодавством передбачено право на легалізацію для частини іноземців, без дозволу знаходяться в країні, що є гуманним актом і свідчить про демократичні тенденції в здійсненні імміграційної політики. Багато країни-імпортери робочої сили взяли і реалізують державні програми стимулювання репатріації офіційно зареєстрованих іноземців, в яких переважають економічні (а не адміністративні) стимули (надання матеріальної допомоги та можливості придбання професії тощо)
4. Еміграційна політика країн-експортерів трудових ресурсів
Міжнародна організація праці так визначила мету еміграційної політики країн-експортерів: еміграція трудових ресурсів повинна сприяти скороченню безробіття, надходженню від трудящих-емігрантів валютних коштів, які використовуються для збалансованості експортно-імпортних операцій; емігрантам за кордоном повинен бути забезпечений відповідний життєвий рівень; вимога повернення на батьківщину емігрантів поєднується з придбанням останніми в зарубіжних країнах професій та освіти.
Сучасна міжнародна трудова міграція характеризується активізацією і зростанням впливу країн - експортерів робочої сили, які застосовують різні методи і засоби для досягнення цілей еміграції, а саме:
• методи та засоби захисту інтересів держави-експортера трудових ресурсів шляхом регулювання масштабів еміграції та якісного складу емігрантів, які виїжджають за межі країни. Більшість держав демонструють своєї еміграційної політикою повагу прав своїх громадян на вільне переміщення. Деякі країни проводять політику стримування еміграції, особливо щодо висококваліфікованих фахівців і при нестачі кваліфікованої робочої ...