ь кваліфікаційні іспити як форма перевірки професійних знань, навичок, умінь.
Крім розглянутих двох типів цивільної служби, у державній практиці США існує також В«система здобичіВ», або патронажна служба. Формування кадрового потенціалу (своєї команди) тут відбувається на основі політичного звичаю і В«Політичної благонадійностіВ», а також професійної цінності на розсуд відповідної особи або органу.
4.1. Організаційна поведінка державних службовців
природоохоронних органів.
Важливу роль у життя будь-якої організації має організаційна культура, яка, будучи всепронізивающей складовою організації, робить сильний вплив, як на її внутрішнє життя, так і на її положення у зовнішньому середовищі. Організаційна культура складається з стійких норм, уявлень, принципів і вірувань щодо того, як дана організація повинна і може реагувати на зовнішні впливу, як слід вести себе в організації і т.п. Носіями організаційної культури є люди, але виробляється вона і формується в значною мірою менеджментом і, зокрема, вищим керівництвом. Внутрішня життя організації складається з великої кількості різних дій, підпроцесів і процесів.
Державна служба виявляє безліч управлінських зв'язків і відносин, які виникають і які необхідно врегулювати в різних правових формах за допомогою норм державно-службового характеру:
- відносини, виникають між різними ланками системи виконавчої влади;
- відносини, виникають між виконавчими органами системи місцевого самоврядування, а також між ними і вищеназваними суб'єктами;
- відносини, що у процесі організації та функціонування органів законодавчої (Представницької влади) і судової влади, а також органів прокуратури (так звані внутрішньоорганізаційні відносини);
- відносини організаційно-управлінського характеру, що виникають у сфері внутрішньої життя суспільних об'єднань.
Особливістю є те, що, по-перше, державні службовці самі реалізують специфічні адміністративно-правові засоби, а друге, вони ж і встановлюють специфічні методи і форми адміністративно-правового режиму. Таким чином, функціонування державної служби можливе при використанні традиційних адміністративно-правових методів правового регулювання:
1) встановлення певного порядку дій - розпорядження до дії у відповідних умовах і належним чином, передбаченого різними правовими норм;
2) заборону певних дій. Якщо державні службовці не дотримуються це положення, то законодавець встановлює можливість застосування до них заходів державного примусу: дисциплінарного, адміністративного, кримінального;
3) надання суб'єктові державно-службових відносин (державному службовцю) можливості вибору одного з встановлених варіантів посадової поведінки, які передбачаються різними правовими нормами;
4) надання можливості діяти (або не діяти) за своїм розсудом, тобто здійснювати або не здійснювати передбачених адміністративно-правовою нормою дій у в...