ляється в суперечності з характером розвитку основних підсистем підприємств, що приводить до їх системному деградації.
З 2002-2003 рр.. практично по всіх наукомістким виробництвам починається стійкий зростання. У 2007 р. обсяг виробництва продукції машинобудування склав 58, 7% від рівня 1991 р (см.пріложеніе1).
Однак позитивними процеси регенерації в промисловості можна назвати тільки номінально. Статистика фіксує деградацію виробництва на початку 2000 рр.. і незначні зростання в наступні роки (див. додаток 2).
Перш все, слід констатувати, що верстатобудівна та інструментальна промисловість фактично повністю зупинилася. Причому це відбулося навіть у умовах досить потужного захисту вітчизняного ринку. За даними порівняльних міжнародних досліджень, в Росії існуюча система тарифів, митних мит, а також час проходження товару підвищують витрати імпорту іноземного обладнання більш ніж на 30-40%. В окремих галузях приладобудування та автомобілебудування (наприклад, в телевізійному виробництві, за окремими видами побутової техніки, легковому автомобілебудуванні) відбувається нарощування обсягів виробництва. Однак тепер всі комплектуючі імпортуються, російські підприємства здійснюють лише складання техніки, а звільнені цеху здають в оренду. Тому збільшення виробництва цих видів продукції, для яких використовуються західні високі технології, не можна розглядати як високотехнологічної зростання.
ВВП створюється виключно за рахунок ціни на нафту, розвитку промисловості не відбувається. Навпаки, зростання цін на енергоносії стримує його. При скороченні у ВВП частки промислового виробництва, тим не менш інтенсивно зростає частка нових секторів економіки, наприклад інформаційно-комунікаційних технологій.
Активно впроваджують інформаційні технології В«сировинникиВ» - металурги, газовики, нафтовики, а також окремі підприємства-експортери озброєнь, державні структури та сфера послуг. Поки ціни на нафту росли, Росія була найбільшим споживачем високотехнологічної продукції, але дуже скромним її творцем.
З іншого боку, в якості причини зростання, що свідчить про його В«здоровомуВ» походження, могла б бути інтенсифікація технологічних інновацій на підприємствах. Результати вибіркового дослідження організаційних і технологічних інновацій на промислових підприємствах показали, що 70% всіх досліджених підприємств освоюють як виробництво нових товарів, так і впровадження нових технологій [11]. Дослідження дало досить цікавий висновок - про відносно високої частки інновацій на підприємствах при низької еластичності конкурентоспроможності по відношенню до інноваційної активності.
Абсолютно інші дані про поширеність інновацій на російських підприємствах дає державна статистика, яка фіксує дві чіткі групи інновацій - радикальні (тобто в результаті яких з'явився принципово новий продукт) і вдосконалюють (які включають всі ступені вдосконалення старого продукту). Державна статистика показує відсутні...