х під тиском США та Індії великомасштабної поліцейської операції (ліквідація центральних і місцевих організацій, підконтрольних їм засобів масової інформації, заморожування банківських рахунків цих організацій, арешт понад 2000 активістів і створення антитерористичних судів), офіційні влади підкреслювали, що ці заходи не слід трактувати як зміна принципової позиції Ісламабада щодо Кашміру. Пакистан і раніше буде продовжувати надання В«моральної, політичної і дипломатичної підтримки кашмірців, які відстоюють своє право на самовизначення В».
Настільки масштабні поліцейські заходи проти ісламських екстремістських організацій не змогли перепинити шлях величезному потоку афганських талібів, хлинули в ході антитерористичної операції в Афганістані як у Пакистан, так і в пакистанську частину Кашміру спільно з бойовиками В«Лашкар-е-тойябаВ», В«Хезб-уль-муджахидінВ» та ін За повідомленнями пакистанських ЗМІ, близько 6 тис. бойовиків цих організацій були вбиті в ході антитерористичної кампанії в Афганістані, а більш ніж 40 тис. уцілілих зникли в Пакистані (в основному в Белуджистані, Північно-західної прикордонної провінції і Зону вільних племен, а також у Пенджабі) і в пакистанській частині Кашміру. На початку 2002 р. в Пакистані був затримано другого людина в В«Аль-КаїдіВ» Абу Зубейда, притулок якому було надано В«Лашкар-е-тойябаВ». Деякі фахівці вважають, що Об'єднане розвідувальне управління Пакистану не припинила підтримки цієї організації навіть після офіційної заборони цього угруповання владою.
У січні-лютому 2002 р. пакистанські газети повідомляли, що при посередництва ОРУ В«Марказі-уд-Дава-валь-ИршадВ», перейменована в В«Джамаат-уд-ДаваВ», переправляла активістів В«Лашкар-е-тойябаВ» і непакістанскіх бойовиків, замішаних у зв'язках з В«Аль-КаїдоюВ» в пакистанську частину Кашміру. В«Лашкар-е-тойябаВ», В«Джаїш-е-Мухам-мадВ», В«Харкат-уль-муджахидінВ» перенесли туди основну частину своїх таборів з пакистанської території.
Владі також довелося зіткнутися з невдоволенням населення в прикордонних з Афганістаном провінціях і навіть піти на поліцейські заходи по розгону демонстрацій.
Звертає на себе увагу те, що адміністрація П.Мушаррафа уникає рішучих кроків з обмеження діяльності провідних організацій кашмірських сепаратистів, таких як В«Хезб-уль-муджахі-дінВ» і В«Харкат-уль-муджахидінВ», вважаючи, що ці угрупування ведуть справедливу національно-визвольну боротьбу проти індійської влади. Основна увага правоохоронних органів зосереджена на контролі за організаціями, замішаними у внутріпакістанскіх сунітів-шиїтських зіткненнях, і практично НЕ звернено до кашмірським моджахедам. Таким чином, структури, провідні джихад в Кашмірі, фактично виводяться владою під удару. Лише при періодичних натиском з боку США антитерористичні дії поновлюються. Але за забороною двох В«кашмірськихВ» терористичних організацій не послідувало скільки-небудь рішучих (крім декларативних) заходів проти ісламістських угруповань, що вхо...