собою майно господарюючого суб'єкта на дату його створення. Юридична особа підлягає державній реєстрації і вважається створеним з моменту його реєстрації.
Організаційно-правова форма господарювання визначає зміст фінансових відносин у процесі формування статутного (Складеного) капіталу. Формування майна комерційних організації (Господарських товариств і товариств, товариств на вірі, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, відкритих і закритих акціонерних товариств, виробничих кооперативів) засноване на принципах корпоративності. Майно державних і муніципальних (унітарних) підприємств формується на базі державних і муніципальних коштів.
По-різному вирішується і питання розподілу прибутку. Прибуток комерційних організацій, що залишається після її розподілу в загальному установленому порядку, розподіляється між учасниками на принципах корпоративності. Прибуток унітарних підприємств після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів повністю залишається у розпорядженні підприємства і використовується на виробничий і соціальний розвиток.
Галузеві техніко-економічні особливості. Галузева специфіка впливає на склад і структуру виробничих фондів, тривалість виробничого циклу, особливості кругообігу коштів, джерела фінансування простого і розширеного відтворення, склад і структуру фінансових ресурсів, формування фінансових резервів та інших аналогічних фондів.
Так, у сільському господарстві природно-кліматичні умови диктують необхідність формування фінансових резервів як у грошовій, так і в натуральній формах; природні умови визначають природний цикл розвитку рослин і тварин і, отже, кругообіг фінансових ресурсів, необхідність їх концентрації до певних періодів, що в свою чергу викликає необхідність залучення позикових коштів.
Підприємства та установи транспорту здійснюють фінансово-економічну діяльність на принципі поєднання державного регулювання та ринкових відносин. Готовою продукцією, яка підлягає реалізації на транспорті, є безпосередньо транспортний процес. Таким чином, виробництво і реалізація продукції збігаються за часом, і кругообіг здійснюється у дві стадії замість трьох. Витрати суспільної праці, пов'язані з перевезенням продукції, збільшують її вартість на величину транспортних витрат, які, крім додаткової, нової вартості, містять і додатковий продукт. На транспорті велика питома вага основних виробничих фондів, відтворення яких вимагає значних грошових коштів. Особливості розрахунків за транспортні послуги, відтворювання основних фондів визначають необхідність централізації частини грошових коштів на рівні Міністерства шляхів сполучення з їх подальшим перерозподілом, що і відображається у фінансовому плані транспортного підприємства.
Організації та підприємства сфери товарного обігу, будучи сполучною ланкою між виробництвом продукції, і її споживанням, сприяють завершенню кругообігу суспільного продукту у товарній ...