орівняльне вивчення міфів різних народів показало, що, по - перше, дуже подібні міфи часто існують у різних народів, у найрізноманітніших частинах світу, і по - друге, що вже самий коло тем, сюжетів, які охоплюються міфами, - питання походження світу, людини, культурних благ, соціального устрою, таємниці народження і смерті і ін - торкається широкого, буквально В«глобальнийВ» коло корінних питань світобудови. Міфологія виступає перед нами вже не як сума або навіть система В«НаївнихВ» оповідань древніх. Більш поглиблений підхід до цього феномена неминуче призводить до постановки проблеми, що ж таке міфологія? Відповідь не простий. Не випадково сучасні дослідники досі нерідко корінним чином розходяться в поглядах на її сутність і природу. До того ж до міфології, вивчаючи її в різних аспектах, по - різному підходять релігієзнавці, етнографи, філософи, літературознавці, лінгвісти, історики культури і т. д.; та їх дослідження часто взаємодоповнюють один одного.
Міфотворчість розглядається як найважливіше явище в культурній історії людства. У первісному суспільстві міфологія представляла основний спосіб розуміння світу. Міф висловлює світовідчуття і світорозуміння епохи його створення. Людині з самих ранніх часів доводилося осмислювати навколишній світ. Міфологія й виступає як більш рання, відповідна древньому і особливо первісного суспільству форма світосприйняття, розуміння світу і самого себе первісною людиною, як початкова форма духовної культури людства. Міфологія являє собою своєрідну систему фантастичних уявлень про навколишнє людини природної та соціальної дійсності.
Причини, з яким взагалі повинні були виникати міфи, за - мабуть, слід шукати в загальних для того рівня культурно - історичного розвитку особливості мислення.
Головні передумови своєрідною міфологічної В«логікиВ» - це, по - перше, що первісна людина ще не виділяла себе з навколишнього середовища - природної та соціальної, і, по - друге, елементи міфологічної дифузності, нерозчленованій первісного мислення, не відійде ще чітко від емоційної, аффектно - моторної сфери. Людина переносив на природні об'єкти свої власні властивості, приписував їм життя, людські почуття.
Зміст міфу мислиться первісним свідомістю цілком реальним, відмінність між реальним і надприродним не проводиться. Для тих, серед кого міф виникав і побутував, міф - В«правдаВ», тому що він - осмислення реально даної і В«заразВ» триває дійсності, прийняте багатьма поколіннями людей В«до насВ». Колективний практичний досвід, яким би він не був, накопичувався безліччю поколінь, тому він лише розглядався як досить В«надійнийВ». Для всякого первісного суспільства цей досвід був зосереджений в мудрості предків, у традиції; тому осмислення фактів зовнішнього світу чинився справою віри, віра ж не підлягала перевірці і не потребувала її.
Міфи складають як би священне духовний скарб племені. Вони пов'язані із заповітними племінними традиціями, стверджують прийнят...