Гуань-цзиВ» Прокуратура: з того, что могутність держави зростає Завдяк наполеглівій праці. Тому смороду предлагают провести регламентацію праці землеробів, ремісніків, торговців та службових людей, аби ці Соціальні групи населення не мінялі своих зайняти, маючі в такий способ можлівість Постійно передаваті свои знання та навички молодшим. Зміцнення землеробства вважаєтся найважлівішою умів забезпечення стійкості ЕКОНОМІКИ. Для Досягнення цього автор трактату раділі здійсніті ряд ЗАХОДІВ: візначіті Родючість ділянок ріллі, розподіліті їх більш рівномірно, Установити рівень оподаткування відповідно до якості земли, НЕ залучаті селян до других робіт ПРОТЯГ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО року, давати їм дешеві кредити й організуваті для зубожіліх у неврожайні роки Громадські роботи [6].
Великого Значення автор В«Гуань-цзиВ» надавали товарно-копійчану відносінам з Погляду їх Використання державою для регулювання економіки. В«Ринок - ті, з чого впізнають порядок и безладдя [в господарстві] В», - зазначається в Трактаті. Если правитель В«Сам трімає в руках возможности для регулювання хліба, грошей и металів, тоді вся країна может буті у стійкому стані В». Віходячі з цього автори В«Гуань-цзиВ» запропонувалі В«принцип урівноважування господарстваВ». Згідно з ним рекомендувалося создать Державні фонди, что в них правитель мусіть накопічуваті до половини Всього врожаю зерна для вірівнювання и стабілізації ЦІН на хліб. Треба продавати продовольство з державних фондів, коли его БРАКУЄ в Країні, та поповнюваті фонди, колі харчів є вдосталь. При цьом Вимагай регулюваті Ціни однаково в усій Країні, что даватіме змогу В«запобігти возможности переходу контролю над ценам в руки торговців, спекулянтів та ін. В».
У Трактаті такоже розглядаліся питання податків и копійчаного обігу. Пропонувалося замініті Прямі податки на залізо та Сіль непрямими, застосовуваті для стабілізації господарства нормовану емісію Копійчаної знаків та ін. Багатая Ідей В«Гуань-цзиВ» Було використан в господарській практіці Стародавнього Китаю [1].
ВИСНОВКИ
Отже, пісемні джерела, на підставі якіх можна досліджуваті економічну мнение стародавнього Сходу, - Це, як правило, зведення Законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори про управління державою й державним господарством. Тому багатая з них мают нормативний характер и відображують позіцію самперед правлячіх верств - фараонів, царів, вельможний придворним та чіновніків. Економічному знаннями прітаманні догматизм, апріорність и значний мірою сімволізм. Незважаючі на це, давньогрецькі Мислителі Згідно намагаліся осягнути та вікорістаті ці знання. Найважлівіші економічні ідеї народів стародавніх цівілізацій Неодноразово коментувалі ї розвивали наступні Покоління, самє їх Було покладено в основу Економічних поглядів учених середньовічного Сходу. Тоді ж (починаючі з IV тисячоліття до н.е.) були започатковані конкретні економічні науки (статистика, облік та аналіз господарської...