stify"> Застосуємо Г‘ до експоненті в (2.7). Оскільки kr = k x x + k y < span align = "justify"> y + k y z, то Г‘ ​​ e i ( w t - kr) == e i w span> t Г‘ e - ikr = e i w t ( - ik) e - ikr = - < span align = "justify"> ik e i ( w t - kr) . Тоді два останніх рівняння системи (2.1) можна записати як
divE = Г‘ E = - i (kE) = 0, divH = Г‘ H = - i (kH) = 0. (2.9)
З (2.9) випливає, що вектори E і H перпендикулярні хвильовому вектору k, а, отже, і напрямку поширення хвилі. p align="justify"> Проаналізуємо тепер друге рівняння системи (2.1).
В
Але, тоді після скорочень отримаємо
(2.10)
З (2.11) випливає, що вектори E і H взаємно перпендикулярні і утворюють з напрямком поширення правосторонню трійку векторів.
Якщо, використовуючи уявлення (2.7), взяти модуль від обох частин (2.10) і врахувати, що ГЄn ГЄ = 1, ГЄei ... ГЄ = 1, то, тобто відношення величин амплітуд полів хвилі
В
Нехай у декартовій системі координат плоска радіохвиля поширюється вздовж осі Оx, а вектор E спрямований вздовж Оz (рис. 2.2). Компоненти поля в тригонометричної формі будуть мати наступний вигляд:
В В В
Рис. 2.2. Поширення плоскої хвилі в ідеальному діелектрику
.2 Поширення плоских радіохвиль в однорідної провідному середовищі
У земних умовах до ...