Крім того, джерелом ресурсів можуть бути запозичені в інших банків кредити, а також кошти з обліку та переобліку векселів (тільки для комерційних банків). Такий вид депозитних операцій є типовим в основному для комерційних, ощадних, іпотечних банків, а також для тих інвестиційних банків, які спеціалізуються на довгостроковому кредитуванні цільових проектів.
У загальній сумі банківських ресурсів залучені кошти займають переважне місце - від 75% і вище по різним банкам.
У світовій банківській практиці всі залучені кошти за способом їх акумуляції групуються наступним чином:
В· депозити (грошові кошти, які клієнти вносять у банк або які в силу чинного порядку здійснення фінансових і банківських операцій осідають на певний час на рахунках в банку);
В· інші залучені (недепозитні гроші, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу на грошовому ринку власних боргових зобов'язань).
Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки без участі готівки, платежі здійснюються шляхом переказу грошових коштів по банківських рахунках.
У СРСР основною формою розрахунків була акцептна форма розрахунків. Розрахунки проводилися в основному за допомогою платіжних вимог . Тобто ініціатива платежу походила від одержувача коштів. З переходом до ринкової економіки переважною формою розрахунку стали форми, при яких ініціатива платежу виходить від платника.
У Російській Федерації Центральним банком встановлено такі види безготівкових розрахунків:
В· Розрахунки платіжними дорученнями
В· Розрахунки за акредитивами
В· Розрахунки чеками
В· Розрахунки по інкасо
В· Розрахунки платіжними вимогами
