джується прагненням переглянути усталені погляди. Змінилося і ставлення до теорії поділу влади. Якщо спочатку йшлося не тільки про позитивні, а й про негативні її сторонах, то в подальшому мова йшла вже про реалізацію цієї теорії в сучасній практиці без будь-яких вад. Поділ влади, однак, було відкинуто марксизмом-ленінізмом. Відповідно до цього вчення в Росії, а потім і в інших країнах було побудовано тоталітарна держава, яка відмовилася від принципу поділу влади. У президентській республіці поділ влади проводиться найбільш послідовно. У США цей принцип був істотно доповнений системою "стримувань і противаг", які дозволили не тільки розділити три влади, а й конструктивно врівноважити їх. По суті, США за всю свою історію не знали глибоких конституційних криз, хоча зіткнення влади, особливо законодавчої і виконавчої, періодично все ж відбувалися. Істотні особливості властиві системі поділу влади в державах з парламентською формою правління, зокрема у парламентських республіках і парламентських монархіях. Тут, як і в будь-якому конституційній державі, забезпечується відносна самостійність і незалежність законодавчої, виконавчої та судової влади, але баланс між ними підтримується. Так, баланс законодавчої та виконавчої влади забезпечується, зокрема, тим, що парламент може висловити недовіру уряду, а глава держави може розпустити парламент. Є свої особливості і в напівпрезидентських республіках. Згідно з французькою доктрині, наприклад, застосування принципу поділу влади аж ніяк не рівнозначно подрібнення і ослаблення влади. А навпроти, має служити співпраці і з'єднанню всіх її гілок. У сучасній Франції президент має широкі повноваження, завдяки яким він є в певній мірі носієм виконавчої влади, при здійсненні якої він не несе відповідальності перед парламентом. Двопалатний парламент залишається вищим законодавчим органом країни, але його повноваження, так само як і сфера застосування закону, строго обмежені конституцією. А зіткнення з питань компетенції всіх трьох влади повинні вирішуватися в основному Конституційною Радою. У Російській Федерації принцип поділу влади вперше закріплений у Декларації про державний суверенітет РРФСР, а пізніше був введений до Конституції РРФСР. А прийнята, всенародним голосуванням на референдумі 12 грудня 1993 р., Конституція РФ містила статтю закріплює принцип поділу влади в Російській Федерації. Стаття 10 Конституції РФ говорить: "Державна влада в Україні здійснюється на основі поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. ". Багато країн, у тому числі і Росія, в основу правового регулювання, в основу правових відносин поклали принцип поділу влади. Надзвичайно важливе значення має і сам зміст принципу поділу влади. Дане питання не повинен розглядатися традиційно і зводитися лише до взаємодій законодавчої, виконавчої та судової влади. Представляється можливим виділити чотири основних рівні реалізації даного принципу, що втілюють основн...