ійка виявилася занадто дрібною грошовою одиницею. У той же час для дрібної ринкової торгівлі вона була зайво цінною. Тому Петро провів реформу монетної справи. Нею передбачалася карбування золотої, срібної і мідної монет. В основу монетної системи було покладено десятковий принцип: рубль, гривеник, копійка. Головними одиницями нової монетної системи стали мідна копійка і срібний рубль, який для полегшення зовнішньоторговельних розрахунків за вагою був прирівняний до талера, використався в якості грошової одиниці в ряді європейських країн. Карбування монети стала монополією держави. p align="justify">
Сільське господарство
Помітним явищем в історії сільського господарства XVIII в. став процес територіального поділу праці, що почався ще в XVII столітті. В основному завершилося формування районів, які спеціалізувалися на виробництві певної сільськогосподарської продукції, чіткіше окреслилася їх торгова спрямованість. У землеробстві переважало виробництво зернових, технічних культур, серед яких провідне місце займали льон і коноплі. p align="justify"> Соціальна політика
У галузі соціальної політики петровський законодавство слід було в принципі тієї загальної тенденції, яка намітилася у XVIII ст. Прикріплення селян до землі, зафіксоване Укладенням 1649 р., в той період не тільки не змінилося, але і отримало подальший розвиток. Про це свідчить введення нової системи обліку населення та оподаткування, проведене з метою підвищити ефективність контролю над збором податей з населення. Держава, прагнучи виявити кожного індивідуального платника податків, запровадило новий принцип оподаткування - подушну подати. Податки стали збиратися тепер не з двору, а з ревізькій душі (особа чоловічої статі незалежно від віку). У 1718-1724 рр.. було проведено перепис всього податного населення, причому всі внесені до списків повинні були платити певну подушну подати на рік. Введення подушного подати призвело до кількох важливих наслідків: закріпленню існуючих соціальних структур, посилення влади поміщиків над селянами і, крім того, поширенню податкового тягаря на нові групи населення. p align="justify"> Інший найбільшою ініціативою в галузі державного регулювання соціальних відносин стала спроба Петра I стабілізувати правлячий клас економічно і політично. У цьому відношенні важливу роль зіграв Указ про порядок спадкування рухомих і нерухомих майн від 23 березня 1714, відомий як указ про майорате. Тепер всі земельні володіння дворянина повинні були передаватися в спадщину тільки одного старшого сина або дочки, а за їх відсутності - одному з членів сім'ї. У тривалій історичній перспективі петровський указ зберіг би великі земельні володіння неподільними, перешкодив би їх роздроблення. З цього моменту дворянський маєток зрівнювалася в правах з боярської вотчиною, відмінностей між ними не стало - маєток, як і вотчина, стало спадкоємною. Цей указ знаменував злиття дв...