stify"> Проведений аналіз показав, що дану госпіталізацію кожному дев'ятому пацієнту (11%) ніхто не рекомендував. Кожному п'ятому стаціонарне лікування рекомендували знайомі (21,9%) і лікарі швидкої допомоги (20,6%), кожному третьому (35,6%) - інші лікарі, 11% - страхова компанія. Респондентам було поставлено також питання про причини, що визначили необхідність госпіталізації. Провідною з них було виникнення гострої патології, на що вказали 42,9% опитаних; 16,7% респондентів в якості причини назвали необхідність ретельного обстеження; 14,3% - необхідність проведення тих чи інших лікувально - діагностичних процедур (у тому числі, оперативного лікування), можливих саме в умовах стаціонару; 26,2% - інші причини.
В 71% випадків госпіталізацію оплачували самі пацієнти; в 29% - оплата здійснювалася за договорами добровільного медичного страхування (ДМС). Серед службовців частка випадків оплати ДМС була максимальною (60%), мало відрізнялася вона (25% - 29,2%) серед осіб інших соціальних категорій і була мінімальною (12,5%) серед пенсіонерів. p align="justify"> Серед причин, що зумовили лікування саме в госпрозрахунковому відділенні, 41,4% респондентів називали високу якість лікування, 15,7% - рівень сервісу, 15,7% - обидва із зазначених аспектів, 4,3% - оперативність надання допомоги, 5,7% вибирали дане лікування принципово (як альтернативу безкоштовної допомоги), в 17,2% випадків називалися інші причини. Якість допомоги було основним спонукальним мотивом для осіб старше 50 років, для пацієнтів молодше 30 років не менше значення мав рівень сервісу, оперативність вказувалася тільки респондентами 40-49 років і 60 років і старше. Такий аргумент, як альтернатива безкоштовної допомоги, називався пацієнтами 30-49 років. p align="justify"> Досить значно відрізнялася мотивація причин при різних системах оплати. Зокрема, при самостійній оплаті, в більшому відсотку випадків, ніж при оплаті за договорами ДМС, вказувалися такі причини, як сервіс, його поєднання з якістю, оперативність. p align="justify"> Додатково респондентам було поставлено питання про те, які причини вибору в якості місця лікування лікарні, що послужила базовою для проведення дослідження. 10,2% опитаних вказали на поради лікарів; 16,3% - на поради знайомих; 28,6% - на територіальну близькість; 2% - на рекомендації страхової компанії; 18,2% - на свій власний попередній досвід. У 8,2% вибір лікарні був випадковим, в 22,5% вказувалися інші причини. Рекомендації лікарів і страховиків були найбільш значимі для хворих із захворюваннями сечостатевих органів (на що вказали відповідно 37,5% і 12,5% з них), власний досвід - для хворих з патологією кістково-м'язової системи (33,3%), решта причини називалися пацієнтами з різними захворюваннями приблизно в рівному співвідношенні.
Наступний блок питань анкети стосувався взаємин пацієнта з медичним персоналом. Як відомо, в основі цих взаємин повинна лежати концепція інформованої згоди....