е заняття також сприяло встановленню мирних міжнародних відносин. p align="justify"> Під час Холодної Війни волонтери виконували роль світових посередників, які за допомогою волонтерських проектів намагалися налагодити співпрацю між соціалістичним Сходом і капіталістичним Заходом. В«На початку 1960-х я американці брали участь у міжнародних волонтерських робочих таборах в СРСР, НДР і Угорщини, волонтери зі сходу також відвідували ЗахідВ». p align="justify"> Волонтерські рухи в державах Азії, Африки, Латинської Америки виникли із звільненням їх від колоніального гніту. Тут сфери застосування добровольчого праці були вельми обширні: від простого безкоштовної праці, застосовуваного при виконанні яких будівельних робіт до В«ліквідації безграмотності на КубіВ». p align="justify"> В«Світанок руху волонтерів 1970-х припав на створення Волонтерської Програми ООНВ».
У Росії волонтерський рух має свою традицію. Добровольчий праця з'явився найважливішою характеристикою вітчизняної історії. Російське товариство протягом багатьох століть перебувало під сильним ідеологічним впливом російської православної церкви, яка виховувала в людях альтруїстичне свідомість, яка є базою, корінним мотивом заняття волонтерством. Але важливі були і зовнішні чинники, які зазначив В.О. Ключевський в В«Курсі російської історіїВ» - це основні види діяльності наших предків: хліборобство, скотарство, ремісництво, а також тривале в порівнянні з іншими народами родове суспільний устрій В». p align="justify"> Приклад волонтерської праці можна зустріти в селянській громаді. В«Для селянських громад в Росії був характерний цей вид праці при вирішенні спільних проблем. Взаємодопомога, взаємопідтримка зробили селянську громаду одним з найстійкіших інститутів, вплив якого зберігається і понині В». Для громади волонтерська праця був, по суті, необхідною умовою існування як такого. p align="justify"> В«У XIX столітті розгортається приватна світська благодійність: грунтуються богоугодні заклади, різні благодійні товариства, богадільні, притулки, будинки піклування, нічліжні будинкиВ». Поява в Росії XVIII - XIX століття так званих В«будинків працьовитостіВ», по суті, є однією з форм приватної світської благодійності, а також державної благодійності у вигляді системи громадського піклування, стало способом усунення збільшується числа В«професійного жебрацтваВ» (за рахунок повсюдного поширення практики подаяння милостині) і контингенту безробітних, який сформувався в силу економічних спадів другої половини XIX століття. Громадського піклування хоч і явило нам приклади добровольчого праці (знаходилися люди, які працювали в даних закладах безкоштовно), але в основному воно стало формою самореалізації людей імущих, оскільки носило в основному характер приватної благодійності, тобто саме безоплатного грошового пожертвування на будівництво та утримання даних закладів, але не безоплатної праці. В«Катерина Велика, а потім імператриця Марія Федорівна також проя...