для Грозного було цілком можливо на ній одружитися, проте незабаром правда розкрилася, і надія на такий шлюб був втрачений. Але Іван Васильович не залишив цю ідею, він з'ясував, що при англійському дворі жила молода особа королівських кровей на ім'я Мері Гастінгс. У 1580 цар відправляє посла Федора Писемського, щоб той обговорив з англійською стороною в тому числі і питання цього шлюбу. Російського посла в Англії прийняли з пошаною, а королева сказала, що з Іваном Васильовичем живе в В«братерської любовіВ». Це дає підстави вважати, що лист, який Грозний написав за 10 років до цього, не стало причиною серйозного розладу відносин. Англійці продовжували вести колишню обережну політику. Примітно, що В«литовська корольВ», війну з яким вів Іван Васильович, у цей час також відправив посла до Англії з метою укласти союз. Беручи Писемського, Єлизавета в ще більш красномовних виразах висловила свою прихильність до Івану Васильовичу: В«так хто буде государеві вашому недруг, той буде й мені недругВ». Посол ж сказав, що ні з ким з монархів немає у російського царя такої любові, як з англійською королевою. Корольова, що входило тоді в традицію дипломатичного прийому, запитала про здоров'я дітей Івана IV, на що Писемський відповів, що з Федором все добре, а В«Івана, воля божа сталі, що не сталоВ». Причин і обставин смерті останнього російський посол вважав за краще не називати. Очевидно, щоб не підірвати авторитет російського царя. Хоча, найімовірніше, королева могла знати про обставини смерті Івана Івановича, так як про це писав Герсей. На питання королеви про внутрішню обстановку в Московії посол відповів, що В«в деяких людєх була шатостьВ», але вони, усвідомивши свою провину, з'явилися до царя і просили його милості, яку він їм дарував, а потім став за службу жалувати. Знаючи характер правління російського царя, у подібні речі повірити дуже важко. На питання про те, чи сподобалася російським послам Англія, ті відповіли ствердно, що, втім, цілком природно для дипломатичних переговорів. Через кілька днів Писемський завів з представниками королеви секретний розмова про військовий союз - Іван Васильович хотів, щоб слова королеви В«так хто буде государеві вашому недруг, той буде і мені недругВ» взяли форму офіційно оформленого союзу, за яким Єлизавета присилала б війська, майстрів, зброю та ресурси своєму В«братуВ», ведучому війну зі Стефаном Баторієм, підтримуваним багатьма європейськими дворами. Іван IV пропонував за це єдине, що він міг запропонувати - право безмитної торгівлі для англійських купців. Єлизавета ж, формально підтвердивши своє союзницьке розташування, на ділі погодилася лише вести переговори з ворогами Московії про те, щоб ті примирилися з неї. Також дозволено було бажаючим англійським майстрам їхати працювати до Росії, а торговим людям обох країн переміщатися вільно між Англією і Московією і жити в цих країнах. Питання про дінастіческом шлюбі Івана Васильовича та племінниці Єлизавети (Мері Гастінгс) також бу...