ить з отражательного стану в перетворює. Тут включається так званий "блок готовності", який характеризується орієнтацією людей на реалізацію виробленої в дискусії соціальної оцінки в актах поведінки. p align="justify"> На етапі активності спостерігаються активні масові дії суб'єктів громадської думки, їх участь у масових акціях на підтримку або в осуд тих чи інших соціальних дій, що стали об'єктом громадської думки.
Стадія убування громадської думки включає етапи:
В· спаду;
В· відмирання;
На першому етапі відбувається зниження інтересу до об'єкта громадської думки у більшості. На етапі відмирання громадську думку перестає бути суспільним, тобто явище, факт, подія, навколо якого воно сформувалося, перестає залучати масовий інтерес. Громадська думка щодо даної події, явища, процесу, факту. p align="justify"> У процесі управління громадською думкою PR-фахівця необхідно звертати увагу не тільки на динамічні характеристики феномена, але і на особливості, що відображають його якісний бік. Іншими словами стежити куди направлено (і чи направлена) громадську думку в конкретному випадку, тобто воно "за", "проти" або йому "байдуже", або воно "за, при дотриманні певних умов", або "проти, при дотриманні певних умов". При цьому зрозуміло, що потрібно приймати його інтенсивність (рівень інтересу) незалежно від спрямованості. Формою виміру інтенсивності громадської думки можуть служити такі судження: "повністю згоден/згоден - мені все одно/не згоден/абсолютно не згоден". p align="justify"> Також важлива така характеристика громадської думки, як стабільність, тобто тривалість перебування в стадії функціонування, тривалість часу, протягом якого проявляється одна і та ж його спрямованість і інтенсивність.
Також потрібно враховувати інформаційну насиченість громадської думки, так як вона вказує на обсяг знань про об'єкт на думки, якими володіють люди. Тобто говорить про рівень компетентності. При її високому рівні методи впливу на громадську думку будуть більш раціональними і менш емоційні і, навпаки, у разі низької компетенції. br/>
4. Процес формування громадської думки в PR
Для того щоб ефективно формувати громадську думку, його слід досконально вивчити. У теорії PR виділяють три найбільш поширених типу PR-досліджень. Кабінетні дослідження, які включають в себе аналіз ЗМІ, робота зі статистичними довідниками, аналіз минулих досліджень і пр.; польові дослідження, такі як анкетні опитування, особисті інтерв'ю, фокус-групи та ін; комунікаційний аудит, тобто робота по з'ясуванню диспропорцій між передбачуваними і реальними відносинами між організацією та її цільовими аудиторіями.
Головною метою кабінетних досліджень є збір і аналіз максимальної кількості інформації з досл...