Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Очищення промислових газів від сірководню

Реферат Очищення промислових газів від сірководню





#39;яна насадка (Рис.16, 7) зазвичай використовується в абсорберах, що мають значний діаметр. Основна її перевага - простота виготовлення, недоліки - відносно невелика питома поверхня та малий вільний обсяг.

При виборі розмірів насадки слід враховувати, що чим більше розміри її елемента, тим вище допустима швидкість газу (і відповідно - продуктивність абсорбера) і нижче його гідравлічний опір. Загальна вартість абсорбера з насадкою з елементів великих розмірів буде нижчою за рахунок зменшення діаметра апарату, незважаючи на те, що його висота кілька збільшиться в порівнянні з висотою апарату, що має насадку менших розмірів (внаслідок зниження питомої поверхні насадки та інтенсивності массопередачи).

Дрібна насадка переважніше також при проведенні процесу абсорбції під підвищеним тиском, тому що в цьому випадку гідравлічний опір абсорбера НЕ має істотного значення. Крім того, дрібна насадка, що володіє більшою питомою поверхнею, має переваги перед великої тоді, коли для здійснення процесу абсорбції необхідно велике число одиниць перенесення або теоретичних ступенів зміни концентрацій.

Основними достоїнствами насадок колон є простота пристрою і низький гідравлічний опір. Недоліки: труднощі відводу тепла і погана змочуваність насадки при низьких щільності зрошення. Відведення тепла з цих апаратів і поліпшення змочуваності досягаються шляхом рециркуляції абсорбенту, що ускладнює і здорожує абсорбционную установку. Для проведення одного і того ж процесу потрібні насадочні колони зазвичай більшого обсягу, ніж барботажні.

Насадочні колони мало придатні при роботі із забрудненими рідинами. Для таких рідин останнім часом стали застосують абсорбери з В«плаваючоюВ» насадкою. У цих абсорберах в Як насадки використовують головним чином легені порожнисті або суцільні пластмасові кулі, які при досить високих швидкостях газу переходять під зважений стан.

У абсорберах з В«ПлаваючоюВ» насадкою допустимі більш високі швидкості газу, ніж у абсорберах з нерухомій насадкою. При цьому збільшення швидкості газу призводить до більшого розширенню шару куль і, отже, до незначного збільшення гідравлічного опору апарата.

Кількість рідини, яке слід подавати на кожен 1 м 2 перетину насадки скрубера, називають щільністю зрошення. Воно залежить від типу насадки і призначення скрубера і визначається розрахунком. При використанні насадочного скрубера для охолодження і зволоження газу густина зрошення водою становить 5 - 20м 3 /(м 2 -Ч). p> Насадочні скрубери НЕ вимагають точного розпорошення води, тому напір перед розпилювачами зазвичай невеликий і становить 50 - 100 кПа. З огляду на те що після виходу газу з скрубера з насадкою спостерігається деяке механічне захоплення крапельок рідина газовим потоком, за скрубером, якщо це необхідно, слід передбачати краплевловлювачі. В якості краплевловлювачі можуть служити сухий шар насадки з кілець Рашига, шар стружки з тирсою або апарати інерційного дії.

3. Розрахунок абсорбера для уловлювання сірководню з коксового газу

3.1 Вихідні дані


Кількість коксового газу, м 3 /год

Q = 20000,0

Температура, Лљ С

t = 30

Тиск надлишкове, мм. рт. ст.

P хат = 59,0

Щільність коксового газу, кг/м 3

ПЃ = 0,550

В'язкість газу динамічна, Н В· сек/м 2

Ој = 0,01307 В· 10 -3

Зміст H 2 S в коксовому газі на вході в скрубер, г/м 3

а 1 = 19,0

Зміст H 2 S в коксовому газі на виході з скрубера, г/м 3

а 2 = 1,0


3.2 Матеріальний баланс


Кількість поглиненого H 2 S


G H S =, (1)


де Q - кількість коксового газу, м 3 /год;

а 1 , а 2 - Утримання H 2 S в коксовому газі на вході і виході з скрубера, г/м 3 .


G HS == 360 кг/год


Коефіцієнт уловлювання


О· = 1 -, (2)

О· = 1 - = 0,9474, тобто 95%


Визначення діаметра скрубера.

Для визначення діаметра апарату необхідно привести кількість коксового газу до фактичних умов за змістом водяної пари, температурі і тиску.


Q t =, (3)

Q t == 20598,69 м 3 /год


<...


Назад | сторінка 9 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Очищення коксового газу від туманоподібної смоли
  • Реферат на тему: Проект установки первинного охолодження коксового газу
  • Реферат на тему: Склад та призначення коксового газу для заводів
  • Реферат на тему: Автоматизація процесу осушення газу на установці комплексної підготовки газ ...
  • Реферат на тему: Очищення природного газу від сірководню