align="justify"> І - величина змін норм.
Зауважимо, що якщо відхилення виявляються після закінчення звітного періоду, а не в ході виробничого процесу, то нормативний метод обліку витрат необхідно розглядати як облік за минулим затратам.
1.3 Система «Директ-костинг» та її особливості
Основним методом калькулювання, використовуваним в рамках моделі часткової розподілу витрат є «Директ-костинг».
При системі «Директ-костинг» в собівартості продукції враховуються і відповідно плануються відносно тільки змінних витрат. Постійні витрати в собівартість продукції не включаються, а підлягають відокремленому обліку з наступним їх списанням на рахунок 90 «Продажі».
Собівартість продукції, яка калькулируются за методом «Директ-костинг» називають неповною, тобто скороченою або усіченої.
До виробничих змінних витрат відносяться матеріальні витрати, витрати на оплату праці. Виробничі змінні витрати виникають або зменшуються пропорційно обсягу продукції, тобто залежать від ділової активності організації.
Постійні виробничі витрати не залежать від ділової активності підприємства, тобто при зміні обсягу виробництва вони не змінюються. Тому виникнення методу «Директ-костинг» викликано необхідністю регулювати витрати, які включаються в собівартість продукції і на які можна вплинути.
«Директ-костинг» передбачає вирішення наступних завдань:
- Визначення центрів відповідальності;
- Угруповання витрат у відповідності з методом «Директ-костинг»;
- Формування внутрішньої управлінської звітності;
- Збір інформації необхідної для управлінського аналізу.
Говорячи точніше, «Директ-костинг» - це спосіб визначення собівартості. Причому на відміну від вітчизняного калькулювання планується і враховуються тільки змінні витрати, які розподіляються по їх носіям. А частину витрат (постійні витрати) в калькуляцію не включають. Їх відображають у бухгалтерському обліку на окремих рахунках (25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати»). Наприкінці звітного періоду списують на фінансовий результат: Дебет 90-2 «Собівартість продажів» Кредит 25-2 «Загальновиробничі постійні витрати», 26 «ВОХР» і враховують прибутків і збитків за звітний період.
Тому, коли з виручки від реалізації продукції віднімають змінну собівартість, розраховану способом «Директ-костинг», отримана в результаті величина буде містити не тільки прибуток, але і постійні витрати організації. Ця різниця називається маржинальним доходом.
Маржинальний дохід - це різниця між виручкою, отриманою організацією від реалізації продукції (робіт, послуг) і собівартістю, розрахованої за змінним витратам.
У вигляді формули маржинальний дохід виражається наступним чином:
Мд=V виручка - С / с перемнние=П + С / с пост (1.5)
Оперативна прибуток - це різниця між маржинальним доходом і величиною постійних витрат.
Оп=Мд - З постійн (1.6)
Застосування методу «Директ-костинг» передбачає складання дворівневого звіту про прибутки і збитки.
...