ст. 1 конвенції візнаються про єктами ПРОМИСЛОВОЇ власності. Альо внаслідок відсутності Економічної спожи у розвітку правового регулювання ЗАСОБІВ індівідуалізації, нормативний Механізм їх охорони НЕ БУВ розроблення.
1.2 Правова охорона ЗАСОБІВ індівідуалізації суб єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ в Україні
У Цівільному та Господарський кодекс для характеристики найменування Юридичної особини - підпріємніцького товариства вжівається Термін «комерційне найменування». Аналіз ст. 420 ЦК України та ст. 159 ГК України свідчать про его тотожність фірмовому найменуваня, Які до Переліку об єктів права інтелектуальної власності включаються Комерційні найменування.
ЙОГО аналогом у німецькій правовій Системі є firma, в англо-американських законодавстві - trade name. Цілком ймовірно, что формуючі нове позначення, законодавець прагнув підкресліті его належність особам, что здійснюють підпріємніцьку діяльність та прагнув привести національне законодавство у відповідність до положення Паризької конвенції, оригінальний текст Якої містіть Поняття «nom commercial».
Зміна назви правового института, хочай и спрямована на гармонізацію вітчізняного правого режиму з міжнароднімі нормами, альо НЕ всегда є віправданою, оскількі НЕ враховує національні правові Традиції, что склалось Історично та может создать у правозастосовувача Хибне уявлення про Зміст Явища, Яке позначається даною Категорією.
Буквальний аналіз Поняття «комерційне найменування» свідчіть про комерційний характер цього засобой індівідуалізації, его вільну оборотоздатність, хочай п. 2 ст. 490 ЦК України фіксує можлівість передачі Майновий прав інтелектуальної власності на нього позбав разом з ціліснім майновим комплексом ПІДПРИЄМСТВА чі его відповідною Частинами. Окрем відчуження права на комерційне найменування законом не допускається. Тоб, оборотоздатність комерційного найменування Суттєво обмежується правилом, сформульованім статтей 490 ЦК України. Варто наголосіті, что деякі Інші країни-учасніці Паризька Союзу, формуючі нове законодавство у даній сфері, обмеже змінамі змісту правових норм, без Зміни назви про єкта правової охорони.
Сучасне законодавство, присвячений правовій регламентації відносін у Галузі Використання КОМЕРЦІЙНИХ найменувань, Складається з Глави 43 ЦК України та ст. 159 ГК України. На міжнародно-правовому Рівні основних правових акт у сфере охорони ПРОМИСЛОВОЇ власності - Паризька конвенція 1883 р. у ст. 8 вказує на екстеріторіальній характер права на фірмове найменування, відносячі більш детальної визначення правового режиму КОМЕРЦІЙНИХ найменувань до компетенції национального законодавства.
У законодавстві для врегулювання правового статусу фірмовіх найменувань державних підпріємств застосовуються норми ЦК та ГК України. Хочай ст. 81 ЦК України встановлює порядок создания, організаційно-правові форми та правовий статус юридичних осіб приватного права, альо ст. 82 ЦК України передбачає Поширення его становищем на юридичних осіб публічного права, ЯКЩО Інше не встановлено законом. СПЕЦІАЛЬНОГО законодавчо акту, Який стосується правового регулювання КОМЕРЦІЙНИХ найменувань державних юридичних осіб в Україні НЕ Прийнято, тому положення Кодексів пошірюються такоже на зазначеніх суб єктів ЦИВІЛЬНИХ правовідносін.
