станців більшістю населення.
Козацтво продемонструвало можлівість Виконувати роль провідника українського національно-визвольного руху. Було Набуто досвід, Який знадобівся во время Національно-візвольної Війни українського народу середини XVII ст.
Незважаючі на ЦІ та Інші Недоліки, повстання кінця ХVІ - дерло десятіліть XVII ст. Яскраве засвідчілі загострення СОЦІАЛЬНИХ, Економічних, релігійніх протіріч у Речі Посполітій, котрі можна Було розв «язати Тільки путем збройної Боротьби. Смороду такоже демонструвалі ЗРОСТАННЯ сили та військового досвіду повсталіх, Збільшення їхньої чісельності, удосконалення тактики, Зміцнення зв »язків козацтва з селянством.
Розділ 3. Національно-визвольна війна под проводом Б. Хмельницького
Українсько-польське Протистояння, что Почалося Зі звічайній повстань закінчілося Національно-Визвольний війною українського народу проти Речі Посполитої.
На Кінець 40-х pp. XVII ст. політика, здійснювана річчю Посполитою на українських землях, прізвела до появи Великої кількості незадоволення среди різніх верств Суспільства. Це створі передумови до качана національно-візвольної Боротьби. Б. Хмельницький ставши лідером повстанців и разом Зі своими сподвижниками згуртував український народ для Боротьби за свои права та свободи. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася после оволодіння військамі Б. Хмельницького запорозьким Січчю
Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким во время воєнної кампанії 1648 p., підтверділі полководніцькій талант гетьмана и правільність его тактики. Проголошу Б. Хмельницьким програма побудова Української козацької держави булу путем до создания незалежної Української держави в межах розселення украинцев.
Причини Національно-візвольної Війни.
Основними причинами Національно-візвольної Війни в середіні XVII ст. були:
Причини політічного характером - напередодні національно-візвольної Війни в Україні Не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право Якої відрізнялося особливая жорстокістю, а Державні закони обмежуваліся всевладність магнатів и місцевої адміністрації. У українського народу Фактично Не було перспектив на повноцінній політичний Розвиток за умови Подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Однією з причин Війни стала невідповідність между набуттям козацтвом фактичного політічного лідерства в Українському суспільстві та погіршенням его становіща за «Ордінацією 1638 p.», Якові польський сейм Ухвалами У січні 1639 р. Згідно з «Ордінацією» реєстр зменшувався на 6 тис.. и включав козаків, Які не брали доля у Повстань. При цьом ліквідувалося віборність козацької старшини, козацьке судочинство. Замість гетьмана прізначався польський Комісар. На посади полковніків та осавулів прізначалася ПРЕДСТАВНИК польської або полонізованої шляхти. Селянам и міщанам заборонялося вступаті до козаків. Козаки малі право оселятіся Тільки в Прикордонними містах.
Причини національно-релігійного характеру - обмеження для украинцев у правах при обійманні урядових посад и работе в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політічному становіщі української православної шляхти, обмеження ее інтересів з боку польських магна...