очолювана Миколою Потоцьким, виступа проти бунтівніків. 16 грудня 1637 р. у вірішальному бої 15-тісячної польської АРМІЇ з 10-Тисячна Козацька військом под селом Кумейки, неподалік Канева, повстанці зізналася поразка. Смороду відступілі, альо попал в оточення й змушені були здати Потоцька. Бута та других козацьких ватажків, виданя старшиною полякам, пізніше стратили у Варшаві.
Однак повстання НЕ Припін. Навесні 1638 р. боротьбу продовжіть новообраній гетьман нереєстрового козацтва Я. Остра-нин. У березні ВІН Виступивши Із Січі, Намагаючись вініщіті Частини коронного війська на Лівобережжі. У квітні Острянин переміг ровері польське військо под Говтва. Та сили були нерівнімі, особливо коли на допомог коронному війську Прийшли з великим підкріп ¬ ленням М. Потоцький та магнат Єремія Вишневецький.
У травні повстанці зізналася невдачі под Лубнами, Запеклі бої между Остряни ї карально військом розгорнуліся под Жовнине. Втратив Надію на Успіх, гетьман Із кількома сотнями повстанців переправівся через Сулу й пробився на теріторію московської держави. Зажени, Які залиша, продовжувалі боротьбу на чолі з новообранім гетьманом Д. Гунею. ВІН відійшов на Південь и ство-р. їв укріпленій табір в урочіщі Старець на старому руслі Дніпра. Майже Півтора Місяці повстанці вітрімувалі облогу, альо, довідавшісь, что загони, Які йшлі їм на допомог, розбіті, склалось зброю. Повстання зізналася поразка.
Прийняття «Ордінації Війська Запорозького». На качану вересня 1638 р. польний гетьман М. Потоцький скликав у Києві «Загальна раду» реєстрового козацтва, де оголосів «Ордінацію Війська Запорозького, Яке перебуває на службі Речі Посполитої», ухвалену сеймом у березні 1638 р. Вона скасовувала «на вічні часи ВСІ права й прівілеї реєстровців, Якими смороду корістуваліся в наплетеш за послуги, надані нашим предкам, и якіх ніні (смороду) позбавляють внаслідок бунту». На посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) назавжди заборонялося обирати особу з козацького середовища. Замість нього за рекомендацією коронного гетьмана сейм прізначав королівського комісара Реєстру. Йому належала вся судова й військова влада в Реєстрі. Віборність старшини й козацьке судочинство скасовувалісь.
Реєстр стаєш 6 тис.. козаків. До нього могли Войти ті, хто НЕ взявши участі в Повстань. УСІ віключені Повертаюсь до свого попередня стану. Міщанам и селянам заборонялося вступаті до козаків под ЗАГРОЗА конфіскації майна й даже одружуваті дочок Із козаками. Полки реєстровців повінні булі по черзі нести службу на Запорозькій Січі. Смороду малі «попереджуваті, щоб свавілля НЕ переховувала на островах и річках и звідті НЕ відправлялось у морські походи».
На качану грудня 1638 р. в урочіщі Маслів Ставши (поблизу современного села Миронівка) Відбулася «залишкових комісія з козаками», де реєстровці змушені були Прийняти умови «Ордінації Війська Запорозького».
Отже, в Основі козацьких рухів 20-30-х pp. XVII ст. Було незадоволення представніків різніх верств українського населення польською політікою.
ПОПР поразка, повстання 20-30-х pp. XVII ст. Малі ВАЖЛИВО історичне значення. Відстоювання козацтвом своих стаєш прівілеїв Набуля форми національно-візвольної Боротьби. Вісунуті гасла захисту православ'я, Звільнення селян від панів и всієї України от польської влади забезпечен підтрімку пов...