я в зворотній пропорційній залежності по відношенню швидкості обороту однойменної грошової одиниці.
Друга причина, по якій люди тримають гроші, випливає з їхньої функції як засобу заощадження. Люди можуть тримати свої фінансові активи в різних формах: у вигляді акцій корпорацій, приватних чи державних облігацій або ж у готівки. Отже, існує попит з боку активів (Спекулятивний попит). Кожна з різноманітних форм, в яких можуть знаходитися фінансові активи, має свої переваги і недоліки. Візьмемо для прикладу облігації і гроші. перевагою володіння грошима є їхня ліквідність, тобто те, що гроші можна негайно використовувати для придбання покупок. Як форма володіння активами, гроші особливо привабливі, коли очікується падіння цін на товари, послуги, а також на інші фінансові активи. Коли падають ціни на облігації, їх власник зазнає збитків в тому випадку, якщо облігації повинні бути продані після закінчення певного терміну. ??
Недолік володіння грошима, як активом, у порівнянні з володінням облігаціями, полягає в тому, що вони не приносять доходу у вигляді відсотка або, принаймні, не дають такого відсотка, як облігації або безстрокові вклади. Ряд банків і ощадних установ обумовлюють виплату відсотка вкладнику деяким мінімальним розміром чекового внеску, в тому випадку, якщо вони не приносять відсотка. Але якщо і виплачується відсоток з чекових внесків, що перевищують встановлений мінімум, він менше того, який сплачується з облігацій і різних безстрокових вкладів. Значить, попит на гроші з боку активів повинен змінюватися в залежності від якогось фактора, і цим фактором виступає ставка відсотка. Коли процентна ставка низька, люди воліють володіти великою кількістю грошей, і навпаки, коли відсоток високий, мати готівкою невигідно, краще їх помістити в банк або придбати акції або облігації. Інакше кажучи, коли володіти грошима, як активом, невигідно, люди тримають менша їх кількість, а коли володіння грошима вигідно, люди мають їх більше. У підсумку існує зворотна залежність між процентною ставкою і кількістю грошей, які люди хочуть мати як актив.
Таким чином, попит на гроші залежить від номінальної величини ВНП, швидкості обороту однойменної грошової одиниці і ставки відсотка за активами.
Види попиту на гроші обумовлені функціями грошей як засобу обігу і як запасу цінності.
Функція засобу обігу обумовлює трансакційний попит на гроші - попит на гроші для здійснення угод, покупки товарів і послуг. У класичній моделі він вважався єдиним видом попиту на гроші і виводився з рівняння кількісної теорії грошей.
Передбачливий попит на гроші (попит на гроші з мотиву обережності) пояснюється тим, що, крім запланованих покупок, люди здійснюють і незаплановані. Передбачаючи ситуації, коли гроші можуть знадобитися несподівано, люди зберігають додаткові суми грошей понад тих, які їм потрібні для запланованих покупок. Таким чином, попит на гроші з мотиву обережності також виникає з функції грошей як засобу обігу.
Спекулятивний попит на гроші обумовлений функцією грошей як запасу цінності. У ролі фінансового активу гроші лише зберігають цінність, але не збільшують її (володіють нульовою прибутковістю).
При цьому інші види фінансових активів, наприклад облігації, приносять дохід у вигляді відсотка. Чим вища ставка відсотка, тим більше втрачає...
