чується відповідними юридичними гарантіями, на яких грунтуються вся державна практика і суспільне життя в цілому. Вимоги даного принципу реалізуються як при виданні актів управління, так і при їх застосуванні.
Пріоритет прав, свобод і законних інтересів громадян перед інтересами держави - принцип, що виражає переважне становище громадян при реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів по відношенню до державних органів та їх посадовим особам. Відповідно до Конституції (ст. 1) Республіка Казахстан стверджує себе демократичною, світською, правовою та соціальною державою, вищими цінностями якого є людина, її життя, права і свободи. Держава визнає і гарантує конституційні права і свободи людини, які належать кожному від народження, визнаються абсолютними і невідчужуваними, визначають зміст і застосування законів та інших нормативних правових актів.
З метою захисту своїх прав і законних інтересів, а також захисту законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, суспільства і держави громадяни вправі звертатися до органів і їх посадових осіб. Останні в межах своєї компетенції зобов'язані розглянути порушені у зверненнях громадян питання, прийняти до них необхідних заходів і дати заявникам відповіді у встановлені терміни. Дане право громадян забезпечується системою юридичних гарантій, включаючи право на судовий захист від неправомірних дій посадових осіб.
Рівноправність громадян на участь у державному управлінні. Згідно Конституції Республіки Казахстан (ст. 33) громадяни мають право брати участь в управлінні справами держави як безпосередньо, так і через своїх представників, звертатися особисто, а також направляти індивідуальні та колективні звернення до державні органи та органи місцевого самоврядування. Громадяни мають також рівне право на доступ до державної служби у відповідності зі своїми здібностями і професійною підготовкою. Вимоги, що пред'являються до кандидатів на посади державних службовців, обумовлюються тільки характером посадових обов'язків і встановлюються законом.
Облік громадської думки і гласність у державному управлінні - принцип, що виражає вимога обов'язкового обліку в практичній діяльності органів управління, їх посадових осіб громадської думки, вираженого в будь-якій формі (наприклад, у пресі у вигляді критичних матеріалів про діяльність органів управління, пропозицій чи наукових рекомендацій, спрямованих безпосередньо в органи управління, та ін.). У Конституції Республіки Казахстан (ст. 5) визначено загальні основи відносин між державою та громадськістю. Зокрема, не допускається незаконне втручання держави у справи громадських об'єднань та громадських об'єднань у справи держави, покладання на громадські об'єднання функцій державних органів, а також державне фінансування діяльності громадських об'єднань.
Гласність означає регулярне інформування громадськості про діяльність державних органів у пресі та інших засобах масової інформації. Прикладом гласності може служити практика оголошень конкурсів у пресі на вакантні адміністративні посади державної служби. У той же час принцип гласності може мати певні обмеження з урахуванням специфіки повноважень відповідних державних органів. Зокрема, гласність у діяльності органів прокуратури допускається в тій мірі, в якій це не суперечить вимогам законодавства про охорону прав і свобод громадян, захисту державних секретів (п.5 ст. 3 Закону Республіки Казахстан «Про прокуратуру» від 21 грудня 1995 №2709 зі змінами та доповненнями від 20.12.2004).
Структурну основу державного управління відображає територіально-галузевий принцип. Сутність цього принципу полягає в органічному поєднанні територіального та галузевого почав у побудові і діяльності органів управління. Поєднання зазначених почав знаходить закріплення в компетенції органів державного управління. Територіальне початок реалізується в діяльності органів управління, компетенція яких поширюється строго на певну територію (район, місто, область, республіку). У цьому випадку управління здійснюється щодо об'єктів, розташованих на відповідній території. Це стосується органів як загальної, так і спеціальної компетенції.
Одночасно органи управління здійснюють у межах своєї компетенції управлінську діяльність галузевого характеру. Об'єктивною основою розглянутого принципу є галузь (сфера діяльності), відповідно до профілю якої формуються організаційні структури (органи) управління.
Згідно Конституції Республіки Казахстан (ст. 2) адміністративно-територіальний устрій республіки, місцезнаходження та статус її столиці визначаються законом.
Оптимальне поєднання централізації і децентралізації в державному управлінні є основою для перерозподілу функцій і повноважень управлінських органів на всіх рівнях і у всіх ланках апарату державного управління. Крім...