Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Технологія виробництва фарфорового і фаянсового посуду

Реферат Технологія виробництва фарфорового і фаянсового посуду





ття при температурі 900-1000 В° С. При випалюванні в окислювальному середовищі відстій білої глини дає білі кольори, якщо глина містить оксиди заліза, то червоний колір. При відновному випалюванні обидва склади дають чорний колір.

Ангоби готують наступним чином. Попередньо промиті і відсортовані тверді матеріали (Пегматит, крейда, скляний бій) роздрібнюють при сухому помелі на бігуна або в кульових млинах. Потім вихідні матеріали дозують згідно складом і завантажують у кульовий млин, куди додають 40% води і при необхідності тонкомолоті фарбувальні пігменти, пропущені через сито. Помел і змішування складових ангоба роблять протягом 20-25 год, потім суспензію проціджують і зливають у ємності.

Ангоб наносять на сирі, злегка підв'ялені, іноді на сухі і навіть попередньо обпалені вироби зануренням, поливом, пульверизацією або пензлем. Після нанесення ангоба виріб можна відразу покрити глазур'ю і обпалити, але більш ефективно нанести глазур на ангобірованнoe обпечене виріб.

Основні умови якісного покриття виробів ангобами: бездоганно чиста поверхня вироби, відповідність повітряної та вогневої усадки ангоба і ангобіруемого матеріалу, шорстка поверхня вироби для о6еспеченія спікання ангоба з основним матеріалом. Товщина шару, що наноситься ангоба не повинна перевищувати 0,2 мм, так як більш товсте покриття при висиханні і випалюванні може відшаруватися. br/>

Розділ 2. Характеристика етапів виробництва фарфорового і фаянсового посуду

В  2.1 Розрахунок керамічних мас по раціональним складам компонентів

У розрахунках керамічних мас більшість із решти складних з'єднань дається у вигляді складових їх елементів, з'єднаних з киснем - окислів. Наприклад, формула, що представляє собою натрієву сіль борної кислоти Na 2 B 4 O 7 представляють як Na 2 O * 2B 2 O 3

У хімічному аналізі, наприклад, кремній (Si) дається у вигляді SiO 2 , алюміній (А1) як Al 2 O 3 , кальцій (Са) як Сао і т.д. Для повної оцінки невідомої глини необхідно знати, які в ній присутні мінерали і в яких кількісних співвідношеннях. Ці дані можна отримати безпосередньо з так званого раціонального аналізу або перерахунком даних хімічного аналізу на мінеральні складові.

Відповідними дослідженнями (Зегер та ін) було встановлено, що високі сорти каолінів та вогнетривких білих глин складаються в основному з власне глинистої речовини, кварцу і польового шпату. Користуючись виборчої здатністю кислот і лугів розчиняти складові глину мінерали, був розроблений особливий спосіб аналізу - раціональний. Міцна сірчана кислота (H 2 SO 4 ) розкладає при нагріванні глиниста речовина на глинозем і кремнезем. При цьому глинозем (Визначається потім аналітично) розчиняється в сірчаної кислоти, а кремнезем переходить в таку модифікацію, яка може бути розчинена вже в лугах. Кварц і польовий шпат практично не розчиняються в сірчаної кислоти. Їх обробляють іншими способами. Таким чином, шляхом раціонального аналізу можна отримати дані мінеральних складових глини або каоліну.

Формула Зегера (Молекулярна). У формулах складних складів основні оксиди типу R 2 O (До 2 О, Na 2 O, Li 2 O і т. п.) і типу RО (СаО, MgO, SrO тощо) прийнято писати в одній групі і приводити їх суму молей (Грам-молекул) завжди до одиниці, тобто до одного молю, при цьому число молекул типу R 2 O 3 (AI 2 O 3 , Сr 2 Про < sub> 3 і т. п.) і число кислотних окислів типу RO 2 (SiO 2 , TiO 2 ) і деяких інших обчислювати, т. е щоб всі силікати можна було висловлювати єдиної молекулярної формулою.

За змістом R 2 O і RО вважають, що підвищення вмісту К 2 Про за рахунок СаО в порцеляні сприяє зниженню температури випалу такої маси. У фаянсової масі збільшення вмісту К 2 Про за рахунок СаО сприяє отриманню більш міцного і твердого фаянсу. В обох випадках підвищення вмісту СаО сприяє утворенню склофази в порцеляні підвищеної крихкості.

Хімічний аналіз глин мало говорить про їх технічні особливості. Враховуючи раціональний і хімічний склади, можна передбачити не тільки технічні та утилітарні властивості кераміки, але навіть художні, як, наприклад, просвечиваємость і "теплоту" черепка. Підкреслимо, однак, що хімічний аналіз без інших даних мало характеризує технічні особливості глин і глинистих мас.


2.2 Підготовка пластичних мас і ливарних шлікеров

Всі сировинні матеріали, крім збагаченого каоліну, піддаються сортуванню, тобто видаленню з них домішок. З глини відсортовуються шматки, що містять велику кількість сторонніх включень (коріння рослин, торф, вугілля) або сильно запесоченние, з польового шпату і кускового пегматиту - ш...


Назад | сторінка 9 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Анексія Криму, як можна вірішіті Конфлікт України с Россией чі можна его ві ...
  • Реферат на тему: Мутації і нові гени. Чи можна стверджувати, що вони служать матеріалом Мак ...
  • Реферат на тему: Отримання сірчаної кислоти шляхом переробки відходів виробництва діоксиду т ...
  • Реферат на тему: Аналіз суспільних відносин, що складаються у сфері реалізації права на судо ...
  • Реферат на тему: Основні методи аналізу вмісту забруднюючих речовин у грунті