истання програмно-цільового методу для вирішення такого роду проблем перехідного періоду.
Особлива роль цільових програм в ринковій економіці визначається тим, що ринок не завжди дозволяє повною мірою мобілізувати додаткові фінансові та матеріальні ресурси для розвитку муніципальних утворень. Успішно вирішуючи завдання використання ресурсів, він досить погано справляється з завданнями їх відтворення, які вимагають більшої тривалості інвестиційного циклу. Тому все, що пов'язано з доданням економіці поступальної цільової динаміки в умовах дискретності народногосподарських проблем, природним чином лягає на програми.
Переваги програмно-цільового методу управління сталим розвитком муніципальних утворень характеризуються в цілому наступними принциповими особливостями:
? індикативним характером програм, терміни реалізації яких знаходяться в прямій залежності від забезпеченості програм необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами;
? системним характером основних цілей і завдань програми щодо вирішення складних комплексних (міжгалузевих і міжмуніципальних) проблем розвитку економіки, соціальної сфери та екології муніципального освіти різного таксономічного рівня;
? забезпеченням єдності методологічних і методичних підходів до вирішення завдань розвитку муніципального освіти різного таксономічного рівня;
? здатністю концентрувати обмежені матеріальні та фінансові ресурси на вирішення принципових питань сталого розвитку регіону, від яких залежить поступальний розвиток економіки і зростання життєвого рівня населення (проведення структурної політики по суті, т. е. на користь прискореного розвитку галузей обробної промисловості, першочергова реалізація пріоритетних інвестиційних проектів розвитку економіки, екології та соціальної сфери, розвиток наукомістких виробництв, сприяння зайнятості населення та ін.);
? можливістю використовувати ефект мультиплікатора при цільовому використанні обмежених бюджетних ресурсів за рахунок додаткового залучення позабюджетних коштів, власних коштів зацікавлених державних і комерційних підприємств і фірм, банківського кредиту та інших залучених коштів потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів. У зв'язку з цим можна говорити про ініціювання характері цільових програм, здатних привернути в багатьох випадках значні фінансові ресурси, якщо намічені перспективи розвитку регіону різко підвищують його інвестиційну привабливість для вітчизняних і зарубіжних інвесторів і гарантують повернення кредитних ресурсів;
? можливістю поєднувати в ході муніципального управління сталим розвитком на всіх територіально-структурних рівнях програмно-цільовий метод управління розвитком муніципального освіти з методами муніципального прогнозування та індикативного планування. Це відноситься як до розвитку муніципального сектору економіки і тих господарських об'єктів, функціонування яких має життєво важливе значення для забезпечення життєдіяльності муніципального освіти, так і до пріоритетного розвитку окремих поселень - локомотивів місцевого економічного зростання, до муніципальної підтримки кризових, депресивних поселень, з важкими природно-кліматичними і транспортними умовами, поселень, схильних до впливу природних і техногенних катастроф і аварій та ін .;
? потенційною можливістю забезпечення громадського контролю при формуванні цілей і завдань програмного розвитку та використанні фінансових ресурсів (експертиза, формування міжвідомчих комісій щодо їх реалізації та ін.).
На рівні муніципалітетів предметом програмної опрацювання можуть бути:
? проблеми ліквідації диспропорцій у розвитку виробництв та інфраструктури, що реалізують локальні відтворювальні цикли (підприємства сировинної бази і відповідно харчової та інших переробних галузей, об'єкти місцевої виробничої та соціальної інфраструктури і т. д.);
? питання сприяння розвитку малого підприємництва;
? комплексне вдосконалення місцевої законодавчої та нормативної бази з метою стимулювання підприємницької діяльності населення у напрямках, пріоритетних для даної території, і створення сприятливих умов в інтересах залучення інвестицій для активного розвитку виробничих та інфраструктурних об'єктів;
? участь у розвитку об'єктів ринкової інфраструктури місцевого значення;
? проблеми соціальної орієнтації - підтримка і розвиток соціально значущих об'єктів: лікарень, шкіл, дитячих установ і т. д .;
? проблеми екологічної спрямованості, пов'язані з якістю життя населення та довкілля;
? проблеми сприяння зайнятості населення, включаючи питання перепідготовки кадрів, подолання структурного безробітт...