або заподіяння шкоди його здоров'ю, фізичної волі, тілесної (у тому числі статевої) недоторканності проти його волі, а також сукупність осіб, які вчинили насильницькі злочини за певний період на певній території. Основною ознакою, об'єднуючим окремі протиправні діяння в насильницькі злочини, є фізична або психічне насильство над особистістю або загроза його застосування. Причому насильство при скоєнні цих злочинів є елементом їх мотивації і прояви, а не просто засобом досягнення кримінальної мети. До числа насильницьких злочинів слід відносити такі злочини, при вчиненні яких насильство є елементом мотивації, а не просто засобом досягнення мети. На цій підставі в число таких злочинів не включаються розбій, грабіж, захоплення заручників, тероризм і ряд інших діянь, де проявляється зване інструментальне насильство, т. Е. Використовується виключно як засіб досягнення, наприклад, політичної, корисливої ??мети. До насильницьким злочинів належать вбивство, заподіяння смерті з необережності, доведення до самогубства (ст. 105-110 КК РФ), умисне заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю, примус до вилучення органів людини для трансплантації (ст. 111-120 КК РФ), викрадення людини; незаконне позбавлення волі; незаконне приміщення в психіатричний стаціонар, згвалтування; насильницькі дії сексуального характеру; спонука до дій сексуального характеру.
До них не належать статеві зносини й інші дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку; розпусні дії. Загальними ознаками для всіх насильницьких злочинів є: злочинність діяння в цілому; однорідний об'єкт посягання (суспільні відносини, ядро ??яких складають фізичні блага особистості); однаковий за своєю сутністю, спосіб дії, що характеризує об'єктивну сторону злочину (альтернативно: фізичне насильство чи загроза, його застосування); умисний (свідомий) характер фaктічecкі застосовуваного насильства (погрози насильством)
насильство покарання ізоляція орган
РОЗДІЛ 2. Правові та організаційні основи ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ПРОФІЛАКТИКИ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ
2.1 Правове регулювання профілактики злочинів
Система профілактичних заходів являє собою діяльність суб'єктів, наділених повноваженнями по боротьбі зі злочинністю, шляхом попередження і припинення злочинних проявів, реалізації заходів відповідальності винних у їх вчиненні, відшкодування заподіяної шкоди, а також здійснення контролю над реалізацією зазначених заходів.
У своїй сукупності елементи діяльності щодо попередження злочинів утворюють специфічну систему регулювання суспільних відносин. У зазначеній вище системі прийнято виділяти два рівні: перший рівень пов'язаний із застосуванням соціально-профілактичних заходів, другий - з індивідуальною профілактикою.
У свою чергу, перший рівень дозволяє здійснювати соціально-профілактичні заходи стосовно до наступних елементів:
) до окремих видів злочинів і типам злочинної поведінки;
) до сфер суспільного життя, в якій відбувається формування людини і складаються ті чи інші життєві ситуації, що детермінують злочинну поведінку людини;
) до окремих соціальних груп населення, що характеризується специфічними показниками (наприклад, неповнолітні);
) до галузей виробництва і сфер діяльності, для яких характерні специфічні криміногенні чинники (наприклад, діяльність в області видобутку нафти в Росії і бавовни в Узбекистані і банківська діяльність);
) до деяких територіальним зонам.
Другий рівень пов'язаний з наступними елементами індивідуальної профілактики:
) з ранньої або, як її ще іноді називають, безпосередньою профілактикою;
) з попередженням рецидиву злочинів.
Розробка сучасної концепції кримінологічної профілактики можлива лише в прив'язці до багатоплановим ситуацій, що характеризує якісні та кількісні ознаки злочинності. Це дозволить донести до безпосередніх виконавців профілактичних заходів неординарність, різноманіття тактичних прийомів, що забезпечують оптимальний ефект попереджувальних і блокуючих заходів.
При цьому під профілактикою розуміється сукупність попереджувальних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення нормального стану і положення справ в якій-небудь області. Стосовно до злочинності мова, мабуть, повинна йти про нормальне, соціально прийнятному рівні злочинності. У свою чергу, під попередженням розуміється, з одного боку, повідомлення про небезпеку, а з іншого боку, вжиття заходів, як здобич від небезпеки.
Як і всяка інша цілеспрямована діяльність державних органів і громадських організацій, окремих посадових о...