х земель і втеча населення з басейну річки Клязьми підірвали економічну основу великокнязівської влади, а розгром міст, потенційних союзників великого князя в боротьбі за політичне об'єднання країни, звузив її соціальну базу.
Порушення монголо-татарськими завойовниками намітились у першій половині XIII в. процесі поступової державної концентрації руських земель - одне з найтяжчих наслідків «татарщини». Татарські погроми, які завдали страшного удару економіці феодальної Русі, зруйнували об'єктивні передумови майбутнього державного об'єднання руських земель. Були порушені мінімальні економічні зв'язки між феодальними центрами і серйозно ослаблені міста, потенційні вогнища майбутнього розвитку і природні союзники великокнязівської влади в боротьбі за політичне об'єднання країни.
Негативний вплив зробило монголо-татарська навала і на процес формування російської народності. Створення в результаті процесу феодалізації передумов формування трьох східноєвропейських слов'янських народностей - великоруської (російської), білоруської та української - було об'єктивно прогресивним явищем, проте монголо-татарське завоювання негативно позначилося на подальших долях цих народностей. Монголо-татаское навала надзвичайно ускладнило міжнародну обстановку, в якій відбувалося утворення російської (а також української та білоруської) народності. Складні братські народності були змушені вести боротьбу за свою незалежність
Висновок
Монголо-татарське нашестя на Русь, яка завдала страшний удар російським феодальним князівствам і призвело до встановлення над країною тяжкого іноземного ярма, справила значно вплив на історію Русі. Монголо-татари не могли, звичайно, порушити подальший розвиток феодальних відносин, але нові умови, в які були поставлені російські князівства монголо-татарською завоюванням, зумовили ряд особливостей цього процесу.
До числа безпосередніх наслідків монголо-татарської навали, які можна висвітлити на матеріалах другої половини XIII століття (хронологічні рамки, окреслені темою спецкурсу), відносяться: руйнування продуктивних сил країни «Батиєвим погромом» і наступними ординськими вторгненнями; переміщення населення під впливом ординських «ратей»; розрив зовнішньополітичних і торгових зв'язків Русі з сусідніми країнами в результаті іноземного завоювання; занепад російської культури після навали; вплив іноземного завоювання на економічний і політичний розвиток руських земель.
Дослідження історії Русі після монголо-татарської навали неминуче приводить до висновку про негативний, глибоко регресивний вплив іноземного завоювання на економічний, політичний і культурний розвиток країни. Наслідки монголо-татарського ярма позначалися протягом кількох століть. Саме воно стало основною причиною відставання Русі від розвинених європейських країн, для ліквідації якого потрібні величезні зусилля.
Список літератури
Зовнішньополітичні фактори розвитку феодальної Русі: навчальний посібник/В.В. Каргалов - Москва: Вища школа, 1967.
Давня Русь і Великий степ/Л.М. Гумільов - М .: Думка., 1989.
Золота Орда і її падіння/Б.Д. Греков, А. Ю. Якубовський - «Богородський друкар», 1998.
Історія держави Російської/Н.М. Карамзін.- М .: Альфа-книга.- 2 009.
Монголо-татарське нашестя на Русь/В.В. Каргалов - М., 1966.
Монголи і Русь/А.Н. Насонов lt;http://ru.wikipedia/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87gt;- М. - Л., 1940.
Похід монгольських військ в СР Азію в 1219-1224 рр. і його наслідки. Татаро-монголи в Азії та Європі/І.П. Петрушевський - «Наука», 1977.