ЗМІСТ  
   Вступ 
 . Духовна культура 
 . 1 Мистецтво як частина духовної культури 
 . 2 Мораль як форма духовної культури 
 . 3 Філософія - як частина духовної культури 
 . 4 Релігія як елемент духовної культури 
 . Духовна культура особистості 
 . 1 Вплив науки і освіти на духовний розвиток особистості 
 . Проблеми сучасної вітчизняної культури 
  Висновок 
  Список використаних джерел 
     ВСТУП  
   «Людина стає цілком людиною тільки в процесі культури, і лише в ній, на її вершинах, знаходять своє вираження eгo найвищі прагнення і можливості. Тільки по цим досягненням можна судити про природу або призначення людини ». Г.П. Федотов (1886-1951) російський релігійний мислитель і історик 
  Духовність - властивість природи самої людини, це щось унікальне, виняткове, найважливіше, що відрізняє людину від інших найбільш високорозвинених живих істот, це те, що навіть важко визначити словами. 
				
				
				
				
			  Духовність людини - це багатство думок, сила почуттів і переконань, це якість свідомості. 
  Духовне життя суспільства являє собою сукупність усіх видів духовного освоєння світу, спосіб суспільної життєдіяльності, що забезпечує виробництво духовних цінностей і задоволення духовних потреб людей. Духовне життя - це не відхід у себе, а одухотворення всього навколишнього [1]. 
  Саморух виступає як спосіб існування суспільства і може виражатися як у формах саморозпаду, так і у формах саморозвитку. Дистанція від форми саморозпаду до форми саморозвитку визначається рівнем самоорганізації суспільства. У ставленні до суспільства особливо важливим стає критерій, який вказує на співвідношення, з одного боку, резервів, реальних можливостей, накопичених у суспільстві, а з іншого їх реалізованості на рівні такої самоорганізації. Це співвідношення визначає, якою мірою саморух суспільства стає його саморозвитком [2]. 
  Духовна діяльність відбувається заради задоволення духовних потреб, т. е. потреби людей у ??створенні та освоєнні духовних цінностей. Найважливіші серед них - потреба в моральному вдосконаленні, у задоволенні почуття прекрасного, в сутнісному пізнанні навколишнього світу. Духовні цінності виступають у формі ідей добра і зла, справедливості і несправедливості, прекрасного і потворного і т. П. До форм духовного освоєння навколишнього світу відносяться філософське, естетичне, релігійне, моральне свідомість. До форм суспільної свідомості відносять і науку. Система духовних цінностей є невід'ємним елементом духовної культури. 
  Культура - це світ людини, спосіб його буття. Це сукупність форм і результатів людської діяльності, закріпилися в суспільній практиці і переданих з покоління в покоління за допомогою певних знакових систем, а також шляхом навчання і наслідування. Дослідники виділяють десятки функцій культури в суспільстві. До основних функцій культури відносяться: 
 ) регулююча функція (регулювання поведінки людини, зразки поведінки); 
 ) освітньо-виховна функція (рівень культури особистості визначається прилученням до культурної спадщини, передача соціального досвіду); 
 ) інтегративна функція (культура згуртовує людей, забезпечує цілісність суспільства); 
 ) ціннісна функція (формування у людини певної системи цінностей, світогляду) [3]. 
     1. Духовна культура  
   Духовна культура - частина загальної системи культури, що включає духовну діяльність і її продукти. Це своєрідна цілісність літератури, мистецтва, науки, моральності, релігії. Духовна культура характеризує внутрішнє багатство людини, ступінь його розвиненості, формує особистість - її світогляд, погляди, установки, ціннісні орієнтації. 
  Духовна культура виникає з потреби осмислення і образно-чуттєвого освоєння дійсності. У реальному житті реалізується в моралі, мистецтві, релігії, філософії, науці. Всі ці форми людського життя взаємопов'язані і впливають один на одного. У моралі фіксується уявлення про добро і зло, честі, совісті, справедливості. Ці уявлення, норми регулюють поведінку людей у ??суспільстві. 
  Мистецтво включає в себе естетичні цінності (прекрасне, піднесене, потворне) і способи їх створення і споживання. 
  Релігія обслуговує запити духу, людина звертає свій погляд до Бога. Наука демонструє успіхи пізнає розуму людини. 
  Філософія задовольняє потреби людського д...