Міністерство культури України
Харьківська ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
Контрольна робота
з предмету: «Народна художня творчість»
На тему: «Дума. Аналіз. ХХ століття »
Віповнів
Сальніков Роман
Харьків
План
Вступ
.Думі. Дослідження
.1Структура думи
.2Темі народніх дум
.Розподіл дум на історичні групи
.1Віконавці українських народніх дум
.2Аналіз дум як історико-епічніх творів
.Думі ХХ століття
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Перше пам ятка в Українському Народі Поетичне мовлені, отримавших пізніше Назву «думи», відносіться до кінцю XVI ст. Природнім Чинник для появи цього виду мовного мистецтва булу боротьба Із іноземними загарбників та народно-визвольна війна України проти іноземних поневолювачів (1648-1654 рр.).
Дослідник українського народного епосу Б.П. Кірдан пише: «Термін« дума »для визначення Розглянуто жанру усної народної поезії в русский фольклористику ввів М. Максимович. ВІН вслід за К. Рілєєвім («Думи», М. 1825), вживалися его у всех своих збірках (1827, 1834 1849). Термін «дума» Було Прийнято усіма фольклористами і народніми співакамі XIX-XX ст. [1].
Трагічні картини спустошлівіх набігів розбійніцькіх груп турецького султана та КРИМСЬКА ханів на українські землі, загін мірніх жителей на ринок работорговців, зрада зрадників-гетьманів, страхи буті поневоленним и Інші біди отримай свое Правдиве зображення в «думах».
Герої українського народного епосу мают свои прототип, імена котрую згадуються у літопісах та в історичній хроніці. Реальні історичні події та реальні діячі особини ожівають в українських «думах» в мире народного миро розуміння, народної ОЦІНКИ та інтерпретації. Ця обставинні неминучий внесла свой слід у художню структуру українських «дум».
З з'явившись сотні років тому назад, «думи», як оповідній жанр усної народної поезії, проникали у процес розвитку художньої культури різніх періодів духовного життя народу.
дума поезія художній культура
1. Думи. Дослідження
У думах На Відміну Від балад та епосу других народів, нема Нічого фантастичного. Найдавніша згадка про думу є в хроніці («Аннали», 1 587) польського історика С. Сарніцького, найдавнішій текст думи знайденій у краківському Архіві М. Возняком у 20-х роках у Збірнику Кондрацький (+1684) «Козак Голота». У наукову термінологію Назву думи запровадів М. Максимович, Який, як и М. Цертелєв, П. Лукашевич, А. Метлинського, П. Куліш, здійснів Перші Публікації дум. Перше наукове Зібрання дум з варіантамі и коментарии бачили В. Антонович и М. Драгоманов (Історичні пісні малоросійського народу, 1874, 1875). Фундаментальні дослідження дум залиша фольклорист-музікознавець Ф. Колесса, Який у 1 908 Очола організовану Лесею Українкою спеціальну експедіцію на Полтавщину з фонографом для запису репертуарів кобзарів («Мелодії українських народних дум», «Українські народні думи»). Найгрунтовніше наукове видання дум у ХХ ст. здійсніла Катерина Грушевського (Українські народні думи, 1927, 1931), но воно Було з бібліотек віклучене, а дослідниця репресована. У зв язку зі становленням думи як ОКРЕМЕ жанру, мі Можемо віділіті визначення:
Дума - жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, Який віконувалі мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірнікі в Центральній и Лівобережній Україні. ОБСЯГИ дума більша від історічніх баладності пісень, з Якими, як і З давнім дружинного ЕПОСі («Слово про Ігорів похід», старовинні колядки, Білин), має генетичний зв язок.
. 1 Структура думи
У структурі думи є більш чі Менш віражені трьох части: Заспів («заплачка», як називали кобзарі), основні Розповідь, Закінчення. Вірш думи - нерівноскладовій, астрофічній (без поділу на строфи-куплети через змінність порядку рімування), з інтонаційно-смісловім членуванням на поступися-тиради, что формально у співі могут почінатіся вігукамі «ой», а завершуватіся «гей-гей».
Своєю віршовою ї музичною формою думи репрезентуються вищу стадію речитативного стилю, розвинення Ранее в голосіннях, Із якіх думи перейнялі деякі мотиви й поетичні образи. З голосіннямі споріднює думи й характер імпровізації. Довгі рецітації дум наявні в плівкій, мінлівій форме, тім-то й Важко вівчаті їх дослівно. Кожний кобзар переймає від...