Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Типи систем та місце среди них мовної системи. Класифікація систем В.М. Солнцева

Реферат Типи систем та місце среди них мовної системи. Класифікація систем В.М. Солнцева
















Реферат на тему:

«Типи систем та місце среди них мовної системи. Класифікація систем В.М. Солнцева »


Мова як система систем


Уведення Поняття системи относительно мови пов'язують з іменем Ф. де Сосюра, хоча ПРІОРИТЕТ у Цьом Належить І.О. Бодуену де Куртене. Важлива роль у обґрунтуванні системного підходу до мови відігралі праці українського мовознавця О.О. Потебні.

Ф. де Соссюр називаєся мову системою знаків, Які віражають Ідеї. Усі части мовної системи, за Соссюром, можливо і необходимо розглядаті в їх сінхронічному зв'язку. Щодо діахронії, то Соссюр заперечував ее сістемність.

Поняття системи мови засновано на взаємозалежності ее елементів. Сістемні відношення НЕ є чімось зовнішнім для ОКРЕМЕ компонентів системи, а входять у ті елементи, утворюючі якісну їх характеристику. Нерідко відмінність системних відношень є Єдиною основою розрізнення й самих елементів.

Пор .: англ. love, love s, loves, loves и love, loves, loved, loving, де в іншому випадка (ряді) love - дієслово зі значенням «любити», а в Першому випадка (ряді) love - іменник зі значенням «любов». Таке розрізнення тут можливе на Основі системних відношень (у Першому випадка love - член іменнікової парадигми, у іншому - дієслівної).

На Основі принципом сістемності мови сформувати ї таке граматичний Поняття, як Нульовий морфема (вода, води, воде, воду, водою, воде, води, вод, водам, води, водами, водах). Відсутність Закінчення в родовому відмінку множини за его наявності в усіх других відмінках набуває граматичного значення, а оскількі відмінкові значення віражаються закінченнямі (флексіямі), то в цьом разі наявна Нульовий флексія.

Положення про системний характер мови Використовують в сучасній лінгвістіці до мови загаль, но найбільшою мірою - до фонетічніх одиниць. Например, фонеми будь-якої мови нельзя розглядаті ізольовано, поза фонологічною системою, а тім более зіставляті ізольовані фонеми однієї мови з ізольованімі фонемами Іншої мови, незважаючі на їхню подібність. Фонему можна візначіті лишь Стосовно певної мови. Кожна з мов має свою систему фонем и свою систему протиставлення фонем (фонологічніх опозіцій).

Як зауважів Генрі Глісон, тверджень, что англійська мова і мови брухту, луганда ї кіова подібні, Позаяк смороду мают фонему lt; в gt ;, буде рівнозначне тверджень, что цею капелюх, сукня, пара туфель однакові, если смороду всі позначені одним розміром. Значеннєвість кожної фонеми візначається ее місцем у фонологічній сістемі певної мови.

необходимо розрізняті сістемоутворювальні и сістемонабуті Властивості мовних одиниць. Сістемоутворювальні Властивості формують Сістемні зв язки и відношення. Мовні одиниці їх мают галі до входження в систему. Сістемонабуті - це ті Властивості, Якими система и Сістемні відношення наділяють про єкт (одиницю, елемент) i якіх цею про єкт НЕ має поза системою. Для наочної Пояснення зрозуміти сістемоутворювальніх и сістемонабутіх властівостей скорістаємося з прикладові, наведення Т.П.Ломтєвім. Если сім ю із двох людей розглядаті як систему, а членів сім ї як елементи цієї системи, можна констатуваті таке: для того щоб сім я могла утворітіся, необходимо, щоб две особини малі Властивості буті чоловіком (особою чоловічої статі) i жінкою (особою жіночої статі). Узявші шлюб, смороду набуваються Властивості буті чоловіком (чоловіком) i дружиною. Властівість буті жінкою и буті чоловіком (особами різної статі) є системо-утворювальною, вон НЕ створюється сімейнімі Стосунки, но реалізується в них. Властивості буті чоловіком и дружиною (подружжів) набуваються у сістемі Завдяк встановленим между цімі елементами відношенням (шлюбно Стосунки) i характеризують ЦІ елементи як члени даної системи. Такі Властивості назіваються сістемонабутімі, або структурно зумовленімі.

Звернемося до мовних примеров. Зокрема, форми співаю, співаєш, співає є сістемоутворювальнімі, бо формують систему Особова форм дієслова теперішнього годині однини. Форма співала у виразі я співала, ти співала, вона співала є сістемонабутою, вон репрезентує то дере, то інший, то третій особу однини в некогда часі. Если речення Пісня віконується дітьми розглядаті як систему, то сістемоутворювальнімі є Властивості слів як частин мови, сістемонабутімі є Властивості буті підметом, прісудком чі додатком (Певнев членом речення).

Мова - це система систем, Які взаємозумовлені й пов язані в Одне ціле: зміна в будь-Якій Із ціх систем віклікає Зміни в других системах. Так, фонетічній закон відкритого складу, Який діяв ще в слів янській мові доісторічного ПЕРІОДУ, пріз...


сторінка 1 з 3 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Бінарній урок-подорож з української мови та природознавства на тему "З ...
  • Реферат на тему: Розвиток системи фонем англійської мови
  • Реферат на тему: Аналіз програми та підручніків з української мови Щодо Вивчення частин мови ...
  • Реферат на тему: Поняття та особливості видимої мови. Механізми сприйняття мови
  • Реферат на тему: Розробка програмного забезпечення системи синтезу парадигм слів англійської ...