Зміст
Введення
. Адміністративні розсуду
.1 Поняття адміністративного розсуду
.2 Правові характеристики адміністративного розсуду
. Межі адміністративного розсуду
.1 Поняття меж адміністративного розсуду
.2 Адміністративне розсуд щодо застосування заходів адміністративного покарання
Висновок
Список літератури
Введення
адміністративний правовий закон
Проблема забезпечення законності тісним чином пов'язана з проблемою реалізації адміністративного розсуду в діяльності державних органів та їх представників. Розсуд є невід'ємною властивістю правозастосування. Матерія права так різноманітна і всеосяжна, що не дозволяє охопити її вузькими рамками нормативних актів. Тому правопріменітелю дається можливість в певних випадках діяти на власний розсуд.
Крім того, в сучасних реаліях розвитку суспільства, за умови кризи і освіти все нових суспільних відносин законодавець просто не в змозі передбачити і детально відобразити всі можливі варіанти їх розвитку в законі. За таких умов особливого значення набуває правоприменительное розсуд, при якому правоприменитель в певних умовах правомочний вибрати варіант вирішення правового питання, керуючись власним розсудом.
Саме адміністративний розсуд необхідно для ефективної та оперативної діяльності органів виконавчої влади. Але для того, щоб право адміністративного розсуду не давало можливості порушувати вимоги до режиму законності, необхідно чітко визначати його (розсуду) кордону, здійснювати безперервний контроль за його реалізацією.
Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі застосування адміністративного розсуду.
Предмет дослідження становить система правових норм, регулюючих поняття та межі адміністративного розсуду.
Метою цієї роботи є дослідження поняття і меж розсуду в адміністративному праві.
Для реалізації зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання роботи:
Поняття адміністративного розсуду;
Правові характеристики адміністративного розсуду;
Поняття меж адміністративного розсуду;
Адміністративне розсуд щодо застосування заходів адміністративного покарання.
При написанні роботи застосовувалися такі методи дослідження: монографічний, економіко-статистичний, аналітичний, логічний та інші.
Інформаційною базою для написання роботи послужили: навчальна, наукова, методична література з даного питання, законодавчі акти; статистичні довідники, проблемні статті у федеральних засобах масової інформації, електронні ресурси віддаленого доступу.
Структура роботи обумовлена ??метою та завданнями дослідження, забезпечує логічну послідовність у викладі результатів і складається з двох розділів, в яких у логічній послідовності та взаємозв'язку висвітлені питання, що є предметом даного дослідження.
1. Адміністративні розсуду
. 1 Поняття адміністративного розсуду
У стрімкої правотворчої діяльності і в різноманітному правозастосовчій процесі люди найчастіше стикаються з актами і діями державних органів та їх представників. Далеко не завжди вдається виявити їх внутрішній імпульс, яким є адміністративний розсуд. Саме воно часом вирішальною мірою визначає зміст законів і актів управління, позицію і дії державних органів, ставлення державних службовців до людей і до потреб підприємств і організацій.
В історичному плані помітний акцент на формах вираження адміністративного розсуду. І.Т. Тарасов у книзі нарис науки поліцейського права (1897), характеризуючи закон в якості загальної норми, зазначає необхідність його виконання шляхом пристосованим до місцевих і тимчасовим умовам. З цією метою виконавча влада має право видавати на виконання закону розпорядження та приписи, використовуючи у випадках непокори примусові заходи.
У середині XIX ст. В. Гумбольдт, а пізніше Б.Н. Чичерін та Інші вчені аналізували межі регламентації з боку держави та її втручання в усі справи, допускаючи контроль та інші засоби лише для захисту спільних і приватних інтересів. Г.Ф. Шершеневич визнавав розсуд державної влади встановлювати форми права. Зокрема, нею може бути надана органам управління вироблення загальних правил поведінки у розвиток законів або поповнення їх. Такі адміністративні розпорядження черпають сили не в самих органах управління, а в дозволі, що виходить від органів влади. Їх називають адміністративними указами. Указ повинен видаватися компетентним органом, відп...