Федеральне державне бюджетне освітня установа 
  ВИЩОЇ ОСВІТИ 
  «БАШКИРСЬКА ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
  ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОСОФІЇ І СОЦІОЛОГІЇ 
  КАФЕДРА ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ 
        Курсова робота 
  Теоретичні аспекти дослідження масової свідомості 
     Виконала: 
  Студент 4 курсу 
  групи 4.6 СО 
  Камалова С.К. 
  Перевірила: 
  канд. політ. наук, ст. преп. кафедри 
  зв'язків з громадськістю Ямалова Е. Н. 
      Уфа +2014 
   ЗМІСТ 
   ВСТУП 
  ГЛАВА I. Теоретико-методологічні АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МАСОВОГО СВІДОМОСТІ 
 . 1 Історія вивчення масової свідомості 
				
				
				
				
			 . 2 Проблема вивчення масової свідомості в соціологічній науці 
  ГЛАВА II. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВОГО СВІДОМОСТІ 
 . 1 Теоретичні методи дослідження 
 . 2 Форми, види і особливості в дослідженні масової свідомості 
  ВИСНОВОК 
  Список використаних джерел 
    ВСТУП 
   Актуальність: Сьогодні є величезна кількість різноманітної наукової літератури в області масового свідомість, яка, викладаючи той чи інший погляд різних авторів, сплітає цілу «павутину» з різних видів і формах даного визначення. В результаті чого виникає необхідність структуризації даного масиву інформації, яка дозволила б якнайповніше розкрити основу свідомості маси. 
  Масова свідомість - тип суспільної свідомості: - пов'язаний з діяльністю масових спільнот; і - що відображає різні сторони життя суспільства, що викликають особливий інтерес масових спільнот. 
  Масова свідомість характеризується розірваністю, рухливістю, суперечливістю, швидкими несподіваними змінами в одних випадках і певними стереотипами в інших випадках. 
  З дією феномена масової свідомості багато філософи, соціологи, психологи, культурологи пов'язують такі негативні соціальні процеси як світові і локальні війни, тоталітарні режими, втрата соціальної цілісності, втрата ціннісних орієнтирів у суспільстві. 
  Розвиток засобів масової комунікації в індустріальному і постіндустріальному суспільстві призводить до масштабного поширення масової свідомості в якісно нових формах. Можна говорити про прояв властивостей масової свідомості не тільки в рамках окремих масових акцій, але й у більш широких масштабах у свідомості сучасної людини як об'єкта і суб'єкта виробництва, споживання, соціального управління, т. Е. У функціонуванні всіх сфер суспільства. Негативною стороною даного процесу є формування суспільства масового споживання, витіснення загальнолюдських культурних цінностей зразками масової культури, розвиток технологій маніпулювання масовою свідомістю. 
  Багато дослідників виділяють присутність елементів архаїчного, міфологічного мислення в якості однієї з основних характеристик масової свідомості. У зв'язку з цим необхідність повного і адекватного розуміння і прогнозування соціальних явищ передбачає звернення уваги соціологічної науки на ірраціональні соціальні процеси і роль несвідомого у феноменах як колективного, так і індивідуального свідомості. 
  Актуальність роботи є тенденція до широкого використання свідомості людей в сучасному етапі розвитку суспільства. 
  Ступінь наукової розробленості проблеми. Теоретичну основу склали фундаментальні праці в галузі дослідження масової свідомості, таких вітчизняних дослідників, як: Г.К.Ашіна, А.М.Воробьёва, А.Гарбовскі, Л.А. Гордона, Б.А.Грушин, Г.Г.Ділігентского, А.В. Захарова, С.Г. Кара-Мурзи, О.Й. Карпухіна, Е.Н. Макаревича, В.Г.Неміровского, Д.Б.Ольшанского, А.К.Уледова, М.А.Хевеші, Г.Ю. Чернова. Також значний внесок зробили і зарубіжні вчені: Г.Блумер, Г.Лебон, У.Ліпман, У.Мак-Дугган, Д.Рісмен, Ш.Сілег, Ф.Ніцше, Х.Ортега-і, О.Шпенглер, М. Вебер, Г. Зіммель, К.Маннгейм, Ф.Г.Юнгер та інші. 
  У роботі використовувалися матеріали як зарубіжних, так і російських авторів, які розповідали про види, форми і проблемах масової свідомості, і його дослідження. У вітчизняній і зарубіжній літературі приділено багато уваги діагностиці свідомості людини і свідомості мас. 
  Методологічна база роботи складається з теоретичних досліджень в області психології. 
  Методи і принципи дослідження: аналіз літератури, матеріалів і понятійно-термінологічної системи, синтез, порівняння, узагальнення.