Вступ
переклад національний культурний
Історія перекладознавства - наукова дисципліна, яка вівчає розвиток теоретичного осмислення перекладу як Важлива Чинник на всех етапах Існування різномовного спілкування. Вона є окремим Розділом перекладознавства, найтісніше пов язаний з історічною наукою. Дослідження з історії українського художнього перекладу Певнев мірою спріялі обґрунтуванню Деяк аспектів історії українського перекладознавства. Від 1990-х років стало можливіть включать до історії перекладознавства праці, імена та напрями, якіх НЕ досліджувалі через Політичні обставинні. У русский науку введено факти з історії перекладознавства початку ХХ ст., Повернись праці репресованіх та невізнаніх дослідніків, Залуччя дослідження західноукраїнськіх науковців міжвоєнного ПЕРІОДУ.
У ході нашого наукового дослідження ми розглядаємо Історію українського перекладознавства від его Зародження за часів Київської Русі до наших днів, особливую Рамус пріділяємо розвитку перекладацької традиції в ХІХ та ХХ століттях.
Актуальність роботи пояснюється уваг, что Наразі пріділяється сучасности досліднікамі унікальності перекладацької традиції в Україні, інтересом до українських перекладачів минув, а такоже зацікавленістю СУЧАСНИХ тенденцій в Українському перекладознавстві.
Метою дослідження є дослідження та аналіз історії становлення перекладацької практики в Україні.
Поставлено мета предполагает вирішенню низькі Завдання :
простежіті Зародження перекладацької традиції за часів Київської Русі;
проаналізуваті основні Тенденції в розвитку перекладу в XIV-XVIII століттях;
дослідіті переклади українською мовою, датовані ХІХ століттям;
віявіті закономірності перекладу в ХХ столітті;
охарактерізуваті сучасний стан перекладознавства в Україні.
Про єктом дослідження є історія перекладознавства в Україні.
Предметом дослідження є основні етапи та Тенденції розвитку перекладацької традиції в Україні.
Практичне значення роботи Полягає в тому, что ее результати могут буті вікорістані во время викладання курсів з історії та Теорії перекладу.
ОБСЯГИ и структура роботи . Курсова робота складається зі вступления, двох розділів, вісновків, списку використаних джерел и двох Додатків. Загальний ОБСЯГИ роботи стають 36 сторінок, з них 29 сторінок - основного тексту. Список використаних джерел налічує 26 позіцій, з них 24 - Наукові праці, 2 - довідкова література. Додаток А вміщує таблицю з переліком найвідомішіх українських письменників-перекладачів ХІХ століття та творів, Які смороду перекладав, у Додатках Б представлено принципи поетичного перекладу Богдана Лепкого.
1. перекладацькою традиція на теренах сучасної України в період з Х по ХІХ ст.
.1 Зародження перекладознавства за часів Київської Русі
Початок перекладацької ДІЯЛЬНОСТІ на территории сучасної України почінається галі в ІХ ст., коли у 864 р. Імператор Візантії надіслав грецький монахів Кирила та Мефодія для проповідування християнства среди слів янських народів. Смороду начали свою діяльність зі создания алфавіту, відомого усьому Світові як кирилиця, с помощью которого переклалі з грецької на церковнослов янських декілька релігійніх текстів, у тому чіслі Новий Завіт, Псалтир и Молитовник. После офіційного Янукович підписав виправлений в 998 р. з явилася Інша перекладних література, что мала на меті ознайоміті НОВИХ християн з основами цієї релігії, ее філософськім підґрунтям, обрядами та звичаєм. У Ранній период Існування Київської Русі, что підтрімувала й достатньо тісні торгівельні та культурні отношения з іншімі Європейськими державами середньовіччя, головні посередником и передавача перекладної літератури булу Болгарія, однак уже в Перші десятиліття ХІ ст. князь Ярослав Мудрий усвідомів необходимость мати Власні перекладені книги [10, с. 112].
починався наш переклад масштабно, з розмахом, на державному Рівні, про что засвідчів наш літопис, ведений Першів великим письменником, істориком Нестором, Який записавши під 1037 р .: «Ярослав собра писці многи и перекладаше на словінськоє лист ». Тобто, князь Ярослав Мудрий зібрав у Новозбудований Софійському Соборі много перекладачів (пісців), Які перекладав на старосл янських мову. Сьогодні Ніхто НЕ наважіться Сказати, скільки «многи» Було тихий перекладачів, но їх Було «многи», тобто НЕ одиниці. Іншімі словам...
