Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Аналіз захворюваності на сифіліс в Іркутській області

Реферат Аналіз захворюваності на сифіліс в Іркутській області





Міністерство охорони здоров'я РФ

ГБОУ ВПО «Іркутський державний медичний університет»

Кафедра епідеміології










Курсова робота

Аналіз захворюваності сифілісом в Іркутській області















Іркутськ, 2014


Усі хвороби від нервів і тільки сифіліс від любові до неробства!


Сифіліс - класичне венеричне захворювання, що викликається блідою трепонемою. Чи передається сифіліс або це захворювання не є заразним? Напевно багато знають відповідь на поставлене запитання. Адже від такої хвороби щороку помирає кілька тисяч чоловік. Як відомо, зараження даними недугою починається в той момент, коли в людський організм проникає бліда трепонема. При цьому варто відзначити, що перепоною для такого вірусу не стають ні шкірні покриви, ні слизові оболонки. Вогнища специфічного запалення при сифілісі можуть утворитися у всіх органах і тканинах. Сифілісу властиво багаторічна течія з періодичними ремісіями і загостреннями, поступовим зростанням тяжкості ураження. Виділяють набутий і природжений сифіліс. Захворюваність сифілісу залежить від ряду соціальних і медико-біологічних факторів. Значні спалахи сифілісу звичайно регіон можна позначити як сибірський ареал. Полюсом цього слідують за війнами, переміщеннями хворих мас населення.

У всьому світі сифіліс поширений повсюдно. До 80-х років захворюваність на сифіліс у світі знижувалася, але до 90-му вона знову почала зростати. На сьогоднішній день щорічно у всьому світі реєструється близько 50000000 хворих сифілісом.

На території Росії сифіліс за поширеністю займає четверте місце серед інфекційних захворювань, поступаючись респіраторним вірусним і кишковим інфекціям. Сьогодні на 100000 жителів Росії припадає 225,6 хворих на сифіліс.

В останні роки в структурі захворюваності на сифіліс збільшується питома вага пізніх форм, у тому числі нейросифилиса. Захворюваність населення на сифіліс на території РФ дуже нерівномірно. Щодо «благополучні» і абсолютно неблагополучні відрізняються між собою в кілька разів. Особливо неблагополучний ареалу служить республика Тива, захворюваність якої в 1996р склала 669,7 на 100тис населення. У межах цього ареалу в республіці Хакасія захворюваність склала 607,5 на 100тис населення, Алтай 456,0; Бурятія 455,7. На північному заході висока захворюваність відзначається в калінінградської області, Республіці Карелія, Республіці Комі.


Етіологія


Збудник сифілісу - бліда трепонема (Treponema pallidum) була відкрита в 1905 році німецькими вченими Schaudinn і Hoffman в елементах шкірного висипу і лімфатичних вузлах хворих сифілісом.

Відноситься до сімейства Spirochaetaecae, роду Treponema. Це спіралеподібні, тонкі, гнучкі мікроорганізми, довгою 6-14мкм, товщиною 0,25-0,35мкм.

У нативних препаратах трепонеми скоюють характерні рухи: штопорообразно обертаються, скручуються або згинаються під прямим кутом. Трепонему відносять до тканинних паразитам lt; # 241 src= doc_zip1.jpg / gt;


Захворюваність серед чоловіків вище, ніж серед жінок.

Епідеміологічний нагляд.

Особливе значення в попередженні та зниженні захворюваності на сифіліс надається епідеміологічному нагляду.

У систему нагляду входять:

рання діагностика, реєстрація та облік всіх форм сифілісу;

динамічний стеження рівнем захворюваності в різних групах населення та систематичний перегляд «груп ризику» серед населення, що підлягають скринінгу;

проведення періодичних профілактичних медичних оглядів серед декретованих контингентів, обстеження всіх вагітних;

при виявленні захворювання обов'язкове ефективне специфічне лікування для запобігання вродженого сифілісу;

виявлення сифілісу у дітей, народжених від матері - хворий або хворіла раніше сифілісом;

серологічний контроль за донорами і препаратами крові та її компонентами.

Для діагностики сифілісу використовуються лабораторні дослідження:

мікроскопічні (виявлення блідої трепонеми в клінічних зразках при мікроскопії в темному полі);

серологічні (РСК, РМП, РІФ, РПГА, ІФА).

Для діагностики вродженого сифілісу велике значення мають позитивні серологічні реакції крові lt; # justify gt; Показу-тель заболе ваемого-сті на 100 тис. нас: +2000 г01г02г03г04г05г06г07г08г09г10г11гИркутск301,1245,3177,4151,3122,889,1397,1998,59103,3102,383,9792,42Иркут-ская обл.261,5257,9189,7151,2131,6115130,6126,9136,2118,510089,95


сторінка 1 з 3 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Загальна патологія та особливості сучасного перебігу сифілісу. Природжений ...
  • Реферат на тему: Сифіліс
  • Реферат на тему: Привушна заліза: пошкодження, слинні свищі, актиномікоз, туберкульоз, сифіл ...
  • Реферат на тему: Інструкція з лікування і профілактики сифілісу
  • Реферат на тему: Диференціальна діагностика набутого сифілісу