ПОНЯТТЯ, ВИДИ І ЗНАЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ У РОЗСЛІДУВАННЯ
ЗМІСТ
Введення ......................................................................... С.3
В§ 1. Поняття документа та його види ........................................ С.4
В§ 2. Правила та методи огляду, вилучення і
попереднього дослідження документів ...................... С.13
В§ 3. Аналіз облікових документів слідчим ........................ С.27
Список використаної літератури ..................................... С.88
ВСТУП
Становлення і розвиток України як молодої незалежної держави супроводжується рядом негативних явищ: спад виробництва, економічна криза, безробіття, економічна злочинність.
Важливість даної проблеми полягає ще й у тому, що економічна злочинність пов'язана з корупцією, посадовими, господарськими і цілим рядом інших злочинів.
Значне місце в цій категорії займає одне з різновидів злочинів, що носять економічний характер - підробка та використання завідомо підроблених документів. Таким чином, перед слідчими та органами дізнання стоять складні завдання у виявленні злочинів і викритті осіб, які їх вчинили. p> Для того, щоб кваліфіковано проводити огляд документів та їх аналіз, правильно призначити експертизи за цими документами, посадові особи правоохоронних органів повинні володіти певними спеціальними знаннями, які потрібні для успішного виконання поставлених перед ними завдань.
У криміналістичної літературі в даний час є досить публікацій, де викладаються питання огляду, вилучення, направлення на експертизу документів, однак монографічних робіт у цій області немає, ряд питань викладається вельми розрізнено, непослідовно, неточно і неповно. Як показує практика, в цілому ряді випадків слідчі володіють недостатніми знаннями я навичками роботи з документами, їх правильного огляду, підготовки та призначення експертиз документів.
В§ 1. Поняття документа та його види
Слово документ походить від латинського В«documentumВ», в дослівному перекладі позначає - В«свідоцтвоВ», В«доказВ» чого-небудь.
У стародавньому Римі В«documentВ» означає все, що може служити свідченням, уроком, прикладом, в т.ч. будь-які предмети, свідчення свідків, письмові акти. [1]
Настільки широке визначення поняття документа ми знаходимо у А.Н.Трайніна: В«документом слід визнавати всякий документ, призначений за своїм змістом служити доказом фактів, що мають юридичне значення В». [2]
Я.М.Яковлев вважає обов'язковим для документа наявність підпису. Розглядаючи різні види документів, він пише: В«письмові акти будь-якого змісту, в т.ч. листи, записки, заяви тощо, не мають підпису, документами вважати не можна, подібного роду письмові акти, будучи речовими доказами у справі, проте, документами вважатися не можуть В». [3]
У державі все соціально значущі сторони діяльності людини знаходять своє відображення в конкретних документах. Різні їх види фіксують і засвідчують події, факти, процеси та іншу інформацію, яка має значення для суспільства.
За характером виконуваних функцій документи можна розділити на дві категорії: 1) акти, безпосередньо регулюють суспільні відносини. У цих документах закріплюються волевиявлення та приписи органів державної влади та управління, що мають загальнообов'язкове значення і розраховані на значний термін дій, 2) всі інші документи, що виконують локальні функції і посвідчують певні юридично значимі дії та стану. Дана категорія численна і різноманітна за формою і змістом. До неї належать: акти, що засвідчують юридичні факти, особистість, службове становище; фінансово-господарські і т.д.; ділові листи, які є засобом здійснення відносин між установами, підприємствами, організаціями та громадянами.
Відомі в кримінально-правової, процесуальної та криміналістичної літературі визначення документа за їх змістом умовно можна розділити на дві групи: 1) визначення, згідно з якими документ - це письмовий акт, що засвідчує з допомогою листа відомості про обставини (факти), що мають юридичне значення, 2) визначення, які відносять до документів всякий предмет вольовий (Цілеспрямованої) діяльності людини, за допомогою якого загальноприйнятим або спеціальним способом зафіксована фактична інформація, що має значення для правильного вирішення справи. [4]
В.К.Лісіченко вважає, що визначення, віднесені до першої групи, в логічному сенсі є занадто вузькими (акт, що засвідчує з допомогою листа відомості про фактах), а входять у другу групу, навпаки, широкі, оскільки дозволяють відносити до документів предмети, які по суті ними не є. [5]
Наявні в правовий літературі визначення документа не можна визнати повними і точними, оскільки багато з них, крім фактофіксірующей і засвідчує функції, не відображають інших істотних властивостей сучасних документів і тісному зв'язку їх з пра...