Муніципальне освітній заклад
Ліцей № 3
Курсова робота
з літератури на тему:
Поезія некрасовской пори.
Виконала:
Сергєєва Н.І. 10 Г
Перевірила:
Фомінова В.А.
Іркутськ
План:
В
I. Розвиток і значення російської поезії XIX століття.
II. Поезія некрасовской пори. p> 1. Подібності та відмінності поезії Некрасова і Кольцова. p> 2. Життя і творчість І.С.Нікітіна:
q Вірш В«РусьВ»;
q Близькість поета до народу та його творчості;
q Природа в творах І.С.Нікітіна.
3. Життя і творчий шлях А.В.Кольцова:
q Ставлення поета до народу;
q Відображення почуттів селян у творах А.В.Кольцова;
q Створення А.В.Кольцовим пісень, близьких до народним.
4. Творчість І.В.Сурікова і його сучасників:
q Створення збірки В«СвітанокВ»;
q Звернення поета до сільського життя;
q Близькість І.В.Сурікова до природи.
III. Значення творчості селянських поетів у життя російського суспільства XIX століття.
XIX століття називають В«золотим століттямВ» російської літератури. Осяяна генієм Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, блиском таланту Жуковського, Крилова, Грибоєдова, Кольцова, російська література зробила в першій половині століття воістину гігантський крок вперед. Це, перш за все, пояснюється надзвичайно швидким розвитком російської суспільства. Глибоко і правдиво відображаючи найважливіші особливості дійсності, російська література тим самим все більше відповідала інтересам і сподіванням народних мас. В«Народний характер російської літератури позначився також і в тому, що інтерес до життя і долі народу ставав у ній все більш глибоким і гострим. Це ясно проявилося вже в творчості Пушкіна і Лермонтова, в творах Гоголя, а з ще більшою силою - в поезії Кольцова В». [1]
Епоха декабризму вплинула на сам характер розвитку російської літератури, надала їй особливі риси громадянськості і політичного волелюбства. Поезія Пушкіна, Лермонтова, Кольцова, Огарьова, Некрасова, і особливо ті їх твори, героєм яких був народ, В«духовно впливала на народно-пісенний репертуар і стимулювала власну поетичну творчість народних мас В». [2] Вірші Пушкіна, Кольцова та Лермонтова при всій своїй близькості до пісенно-поетичною джерелам були самобутні і неповторні.
В«У той же час поезія Некрасова, стверджуючи нові естетичні цінності і нові методи їх художньої реалізації, так зовні несхожі на методи Пушкіна, Лермонтова і Кольцова, зберігає свою внутрішню спадкоємність від них В». [3]
В«У поезії Кольцова, Нікітіна та Сурікова з найбільшою повнотою відбилися як основні суспільно-політичні конфлікти, так і кращі етичні й естетичні устремління епохи, епохи падіння кріпосного права та підготовки буржуазно-демократичної революції в Росії. На різночинця етапі російського визвольного руху В«з невідомою силоюВ» приголомшувала серця і порушувала уми сучасників поезія Н.А.Некрасова В». [4] Збірник його віршів 1856 року відрізнявся єдністю пронизливого його пафосу революційно-демократичних ідей і тим художнім своєрідністю, які робили його книгою, що відкриває новий, некрасовский етап у розвитку російської поезії. У письменницькому увазі до життя народу (селянства) Некрасов ні самотній. Його попередником у розробці цієї теми був А.В.Кольцов. Не без впливу Кольцова, прославляв світлу сторону селянської праці, починав зображувати трудову діяльність селянина і Некрасов. Некрасову було близько драматичний початок поезії Кольцова, сила духу, бунтарські пориви його ліричного героя. В«Поезія Некрасова В«усиновилаВ» реально-розповідні традиції кольцовской лірики. Оспіваний Кольцовим ідеал народної праці і роздолля, волі, придбав у Некрасова соціальне і політичне значення, а смуток сильної душі, яка шукає простору і не знаходить його, - ліричний мотив багатьох віршів Кольцова - переросла у Некрасова в гарячу відданість інтересам народу. У його творчості поезія злилася з пісенним, народно-епічним початком В».1 Кольцовскій мотиви і образотворчі засоби неважко знайти в таких віршах Некрасова, як В«Я за те глибоко зневажаю себе ...В» (1845 рік) і В«ОгородникВ» (1846 рік). p> Поетичний світ Кольцова В«був умовно-романтичним світом В», в той час як НекрасовВ« знає нагую реальність важкої праці і відображає його з тією прямотою і вірністю, які стали обов'язковими після досягнень натуральної школи В».2 Поет сприйняв все краще, що було створено російськими майстрами пейзажної лірики, від Державіна і Пушкіна до Лермонтова і Кольцова, не виключаючи і сучасних йому поетів, насамперед Тютчева і Фета. В«Зміст некрасовских пейзажів визначалося, перш за все, умовами життя і світог...