Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
В«Петрозаводський державний університетВ»
Кольський філія
Контрольна робота
Віра і знання: загальне і особливе
Апатити
2009
Введення
Для мене ця тема особливо важлива. Маючи аналітичний склад розуму, я звикла суворо мислити і суворо викладати свої думки, спираючись на факти, тобто нічого не приймати на віру. Але це зовсім не означає, що моє життя позбавлена ​​її зовсім, так як без віри, на мою думку, життя втрачає не тільки зміст, але і мета. І це стосується, як окремої людини, так і всього суспільства в цілому, оскільки, навіть для елементарного спілкування з оточуючими необхідно, перш за все, повірити в їх існування. p align="justify"> Знання - я поділяю на В«своїВ» - ті, до яких прийшла сама, через власний досвід і В«чужіВ» - ті, які були отримані ззовні. Візьмемо людину з моменту її народження, інформацію, що отримується з навколишнього світу, дитина приймає як є, як даність і саме вона є його першими знаннями. Аналітичні здібності, що дають можливість і потреби виробляти ставлення до отриманих в дитинстві знань, розвиваються через кілька років, а повноцінне їх розвиток досягається багато пізніше. Протягом цього періоду величезну кількість інформації від батьків, вчителів, друзів і знайомих минаючи критичний розум, потрапляють в мозок, формуючи пам'ять і знання. Ця частина знань не проаналізована і не завжди може бути проверенна людиною в силу різних причин. Саме тут можна побачити одну з численних ниток, якими пов'язані знання і віра, бо чужі знання неминуче будуть супроводжуватися вірою, або її негативною стороною - недовірою. Недовіра іноді грає гарну роль, адже отримані даром чужі знання іноді можуть бути помилковими і вимагати ретельного аналізу та якісної перевірки. p align="justify"> Мета даної роботи: вивчення понять В«ЗнанняВ» і «³раВ». Поставлені завдання: розгляд їхніх взаємин і особливостей. p align="justify"> Дослідження даної теми ускладнюється множинністю суперечливих висловлювань, великою кількістю думок про важливість віри чи знання. І тим, що багато чого з прочитаного суперечить моїм внутрішнім переконанням. br/>
1. Знання - це краса розуму, а віра - це краса душі
Знання і віра - слова, що вживаються нами досить часто - поняття, що відображають основу взаємовідносин світу і людини, що не застарівають і не міняють свій сенс і свою цінність залежно від настроїв суспільства. Ці поняття багатогранні і можуть бути розглянуті з різних позицій, але не як самостійно існуючі речі, живуть своїм власним життям. Їх початковий сенс говорить не про знання взагалі і не про абстрактну єдину віру, а про погляди конкретної людини, групи людей або навіть всього людства. Кожен з нас щось знає і одночасно в щось вірить. Один і той же факт для однієї людини може виступати як елемент знання, а для іншого, як частина віри. br/>
1.1 Віра
Для початку наведу визначення віри, дане в Новому Завіті: «³ра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимомуВ». [8]
Кожна людина має віру. Від народження. І споконвіку намагається зрозуміти, що йому з нею робити, як застосувати і на що вжити. Це підтверджується історією розвитку людства, величезною кількістю філософських і релігійних навчань. Кожне з яких пропонує своє розуміння цього феномену людини. Життя людини без віри, як основи особистості - неможлива, а без віри, як сенсу життя - порожня. І кожному хочеться мати розуміння. Кожному своє. p align="justify"> Вираз В«людина у щось віритьВ» означає тільки те, що він прийняв у свій світогляд якусь інформацію, яку визнав істинної без власних доказів, не отримуючи підтвердження її достовірності зі свого повсякденного досвіду. Тобто віра - це інформація, істинність якої прийнята нами на слово. p align="justify"> Іноді кажуть: В«вірить тому, що довіряє джерелу отриманої інформації (авторитетній людині, громадському думку або визнаною книзі)В», але мені здається, що подібні вирази складно назвати вірою, в схожих випадках твердження має деякий, хоча іноді і недостатньо обгрунтоване знання. Віра вона обходиться без всяких В«тому щоВ», крім одного - тому що я не можу не вірити. p align="justify"> Найчастіше віра проявляється у двох формах: вірою наївною і сліпою вірою. Наївно вірить всякої казці дитина, у якому (як я вже говорила вище) ще не прокинулося сумнів, тобто діяльність розуму збройного логікою. Сліпо вірить людина, насильно пригнічує голос скептич...